Екології Дніпропетровщини загрожує спадок першої радянської атомної бомби

Екологи побоюються, що радіоактивні відходи можуть потрапити до Дніпра, з якого п’є воду значна частина населення України. Проблеми з природоохоронними заходами у регіоні виявила і Рахункова палата, а в міській раді Дніпродзержинська запевнюють, що ситуація під контролем влади.

За радянської доби Україна була одним із провідних постачальників урану для атомних бомб та АЕС. Екологи кажуть: небезпечний спадок тих часів – мільйони тонн відходів – зараз може перетворити схід країни на другий Чорнобиль, пише "Радіо Свобода ".

На хвостосховищах колишнього Придніпровського хімзаводу в Дніпродзержинську, де збагачували уран, накопичилось 42 мільйони тонн відходів. За словами екологів, найбільша проблема – це відсутність води, адже створювали могильники за пошаровою схемою. Спершу – глибока вирва, потім – відходи, шар глини, залитий водою. Через брак води зараз глина пересихає, а її маленькі часточки розлітаються по всьому місту.

Особливу тривогу викликає Дніпровське сховище. На його території – аж 12 мільйонів тонн небезпечних відходів, і це у безпосередній близькості від Дніпра.

"Може статись руйнування дамби і потрапляння великої кількості відходів до річки Дніпро. Це може призвести до забруднення не тільки Дніпропетровської області, а й істотно змінити рівень радіаційного фону всього басейну Дніпра", – каже керівник громадської організації "Голос природи" Євген Колишевський.

За останні три роки з державного бюджету на розв’язання проблеми відходів у Дніпродзержинську виділили понад 50 мільйонів гривень. Коли Рахункова палата провела аудит використання коштів, то встановила: ефективність вжитих заходів сумнівна.

За даними відомства, "частину неефективних витрат становили кошти, спрямовані на наукові дослідження". Їхні результати, кажуть у відомстві, так і не впровадили в життя. Водночас на уранових могильниках не зробили нагальних речей, зокрема, не засипали відкриті поверхні сховищ, вважають у Рахунковій палаті.

"Немає відповідей на головні питання щодо рівня забруднення, кількості небезпечних речовин, способів їхнього захоронення чи ліквідації. То де ж ефективність від фінансових вкладень, що здійснювалися протягом більш як 10 років?" – зауважує голова Рахункової палати Валентин Симоненко.

Наразі у Дніпродзержинську знаходиться 9 уранових могильників, три з них – у межах міста. Загальна площа хвостосховищ перевищує 2,5 мільйони квадратних метрів.