В Україні зростає кількість безпритульних
В Україні зростає кількість безхатченків. І якщо безпритульних дітей на вулиці все меншає, то дорослих бездомних реєструють все більше.
Про це говорять у Міністерстві соціальної політики, яке цитує Радіо Свобода.
Відтак, і збільшується мережа установ соціальної допомоги безхатченкам. А фінансування закладів та соціальний супровід бездомних здійснюються лише за рахунок місцевих бюджетів, розповідає Станіслав Гацанюк, начальник відділу реінтеграції бездомних громадян та інших груп ризику Мінсоцполітики.
"На території України сьогодні функціонує 90 закладів, які надають соціальні послуги бездомним громадянам. Минулого року таких закладів було менше - 77. Тож, їхня мережа зросла. Впродовж 2010 року центрами обліку бездомних громадян було виявлено майже 11 з половиною тисяч таких осіб. У 2009 році - цифра становила 10 тисяч. Ця сфера фінансується виключно за рахунок місцевих бюджетів і не завжди в тій мірі, в якій необхідно. Крім того, не в кожному регіоні досить добре розвинута мережа таких закладів", - зазначає чиновник.
Щоб повернутися до нормального життя безпритульним потрібне житло і робота. А для цього - необхідні документи. Більшість тих, хто живе на вулиці не мають не лише реєстрації, а й навіть паспорта. Виходить, що вони опиняються у замкнутому колі - бо без одного нема і іншого.
Вирішувати такі проблеми безхатченків покликані центри обліку бездомних громадян. Людина, звернувшись до такого центру, може поновити особисті документи, паспорт, і згодом - звернутися до соціальних служб, стати на облік у центр зайнятості.
Із 2008 року (коли в Києві був відкритий перший центр обліку бездомних громадян) зареєстровано майже 4000 безпритульних, зазначає Роман Романчук, директор Центру обліку бездомних громадян.
У центрі можна отримати юридичну допомогу, соціальний супровід, а інколи - навіть роботу, продовжує директор Центру. "До нас звертаються люди, які мають свої підприємства, для того, щоб ми пропонували бездомним громадянам роботу. Був, наприклад, випадок, коли до нас звернувся власник підприємства з переробки вторинної сировини. Він дав людям роботу, заробіток, житло. Навіть був автобус, який відвозив їх на роботу і забирав звідтам", - розповів Роман Романчук.
Іншою державною установою, яка допомагає бездомним людям, є будинок соціального піклування. Впродовж 6 місяців у рік безхатченко може жити в ньому, і з допомогою його працівників налагоджувати своє життя, розповідає Вікторія Селіверстова, заступник директора такого будинку.
Люди стають волоцюгами не лише через матеріальні фінансові проблеми, алкоголізм чи наркоманію. Велике значення має і психологія, говорять фахівці. Після безлічі життєвих складнощів, безпритульні втрачають віру в себе та просто пливуть за течією.
Щоб реінтегрувати безпритульного в суспільство, спочатку треба задовольнити його базові потреби - харчування та сон. І з цим держава справляється, говорить Мар'яна Соха, заступник директор громадської організації "Оселя". Однак, далі - складніше. Адже соціального житла в країні не вистачає, а отримати роботу безпритульному - дуже складно.
В Україні, за підрахунками експертів, лише чверть бездомних повертається до нормального життя. І чим довше людина жила на вулиці, тим складніше їй знову стати повноцінним членом суспільства.