Зміни у нашому житті за останні 20 років у цифрах

Більшість українців шкодують про розпад СРСР, стверджують, що жити в країні важко (хоча терпіти ще можна) і сподіваються на поступові зміни на краще. Вони менше читають, граються з дітьми і ходять у кіно, зате довго переглядають телепередачі і "зависають" біля комп'ютера.

Про це свідчать результати багаторічного проекту Інституту соціології НАН України щодо 20 річниці незалежності України.

Як з'ясували соціологи, українці по-різному сприймають зміни, що відбулися у житті людей за роки незалежності. Майже не змінилася від 1994 року кількість тих, хто беззаперечно вітають ці зміни, вважаючи їх прогресивними, попри труднощі і недоліки (10% у 2011 році і 8% у 1994-му).

Водночас, різко зменшився відсоток тих, хто вважає ці зміни необхідними, хоч і не такою ціною (43% у 1994 році і 25% у 2011). Порівняно з 1994 роком зросла кількість тих, хто вважає, що не було необхідності ні в яких докорінних змінах і що необхідно було покращувати існуючий на той час порядок життя, а не руйнувати його (19% у 1994 році і 23% у 2011-му), і тих, хто із задоволенням повернув би те, що було у доперебудовний період (17% у 1994 і 19% у 2011-му).

Водночас суб'єктивне життєвідчуття у 2011 році порівняно з 1998 роком істотно поліпшилося: у 1998 році більшість (60%) вважали, що "терпіти наше тяжке становище вже неможливо", а у 2011 році більшість (53%) пристала на думку, що "жити важко, але можна терпіти".

Якби референдум щодо незалежності України відбувався зараз, як би ви проголосували? (%)

*У 2001 році - опитування Фонду "Демократичні ініціативи" та служби "СОЦІС"

Чи шкодуєте ви про розпад СРСР? (%)

Динаміка сприйняття громадянами змін, що відбулися у житті за роки незалежності України (%)

Удвічі, якщо порівняти з 1998 роком, збільшилася кількість тих, хто вважає, що все непогано і можна жити - з 4% до 9%. Проте найбільш оптимістичним суб'єктивне життєвідчуття було у 2005 році, коли 18% вважали, що "усе непогано і можна жити" і лише 21% - що "терпіти наше становище вже неможливо".

Фото Назара Кузьми з Фотоконкурсу Української правди

Проте у порівнянні з 1994 роком у громадян стало помітно менше сподівань на краще: у 1994 році сподівалися на поступову зміну на краще 52%, у 2011 - 39%; очікували погіршання 20% у 1994 році і 28% у 2011; зросла й кількість тих, хто намагається не думати про завтрашній день - з 18% до 23%.

Оцінка громадянами ситуації, що склалася в Україні внаслідок змін (%)

Оцінка населенням України перспектив змін у суспільній ситуації ( %)

Як би ви охарактеризували наш час? (%)

Які соціальні групи відіграють значну роль у житті українського суспільства?
(Відзначте усі відповіді, які підходять)

Незмінні цінності

Ціннісні пріоритети українців у 2011 році - майже ті ж, що й у 1991-му - міцне здоров'я (4.85 бала за 5-бальною шкалою), міцна сім'я (4.82 бала), благополуччя дітей (4.73 бала), матеріальний добробут (4.72 бала).

Серед найменш значущих для українців цінностей (менше 3 балів) - участь у діяльності політичних партій та громадських організацій 92.46 бала) та участь у релігійному житті (2.89 бала). У порівнянні з 1994 роком найбільше зросла значущість таких цінностей: міцної сім'ї (з 4.64 до 4.82 балів), суспільного визнання (з 3.97 до 4.17 балів), цікавої роботи (з 3.94 до 4.14 балів), демократичного розвитку країни (з 3.30 до 3.66 балів), участі у діяльності політичних партій і громадських організацій (з 2.09 до 2.46 балів).

Фото Nikon-25 з Фотоконкурсу Української правди

Натомість зменшилася значимість наступних цінностей: сприятливого морально-психологічного клімату у суспільстві (з 4.49 до 4.16 балів), національно-культурного відродження (з 3.85 до 3.57 балів), державної незалежності країни (з 3.83 до 3.63 балів), можливості критики і контролю рішень владних структур (з 3.54 до 3.33 балів).

Динаміка ціннісних пріоритетів населення України за період 1991-2009 рр.

(у балах за 5-бальною шкалою)

Цинізм в нормі

Показники соціально-психологічного стану суспільства за увесь час незалежності перебували у негативній частині шкал виміру.

Найгірші показники цинізму припадали на 1999-2001рр, а пік тривожності був у 1999 році. Натомість національна дистанційованість в Україні постійно зростає: істотно зменшується частка людей, котрі готові допустити представників інших національностей як громадян України і збільшується кількість тих, хто взагалі не допускав би їх у країну.

Близько половини населення становлять громадяни з ізоляціоністськими установками щодо міжнаціональних відносин.

Динаміка індексу соціального самопочуття (він характеризує міру задоволення основних соціальних потреб) засвідчує, що воно поволі поліпшувалося. Найгірший показник був у 1998 році - 33.7 бала (мінімальний показник - 20 балів, максимальний - 60), а найкращий - у 2008 році, коли індекс соціального самопочуття сягнув 39.4 бала, майже наблизившись до 40 балів рівноваги позитивного і негативного. У 2009-му - рік кризи - цей показник впав до 38.9 бала, а далі став поволі зростати: 38.6 у 2010 році і 38.9 у 2011-му.

Дозвілля вдома

Порівняно з 1994 роком істотно змінилася структура проведення вільного часу.

Як і раніше, лідером є перегляд телепередач (79% у 1994 році і 87% - у 2010-му). Істотно зменшилася кількість тих, хто протягом тижня слухав радіопередачі (з 47% до 33%), читав художню літературу (з 38% до 21%), займався з дітьми (з 39% до 28%), відвідував кінотеатри, бібліотеки (з 8% до 5% і з 7% до 4%), відпочивав на природі (з 21% до 13%), робив ранкову зарядку, займався фізкультурою (з 18% до 13%), грав у настільні ігри (з 12% до 8%), займався прикладною творчістю (з 13% до 5%).

Натомість істотно зросла кількість тих, хто протягом тижня проводив час перед комп'ютером (з 5% до 20%) та відвідував церкву (з 14% до 28%). Більше українці стали ходити в гості (40% у 1994 році і 45% - 2010) та приймати гостей (38% у 1994 і 46% - у 2010).

Структура і динаміка культурно-дозвіллєвих практик*, %

*Питання ставилося про участь у певному виді дозвілля протягом останнього тижня перед опитуванням.

ХХІ століття в Україні стало часом стрімкої комп'ютеризації та розвитку Інтернету. У 2002 році 80% не вміли і ніколи не користувалися комп'ютером, постійно використовували його на роботі лише 4%. У 2010 таких лишилося 55%, решта або постійно працює з комп'ютером (15%) або іноді його використовує (30%). У 2002 році Інтернетом користувалися лише 4.35% населення, сьогодні - 35.6%.

Під час проведення дослідження щороку було опитано в середньому 1800 осіб за репрезентативною вибіркою, що представляє доросле населення України (старше 18 років). В опитуванні 2011 року (квітень) було опитано 1200 осіб за репрезентативною вибіркою.