В Україні люди з обмеженими можливостями потерпають від безробіття

Із 520 людей із особливими потребами, які звернулись цього року в Київський міський центр зайнятості, лише кожен п’ятий знайшов роботу, констатує директор відомства Віктор Сухомлин. Однак, констатує він, цього року в пошуках роботи звернулося на 5% більше людей з інвалідністю.

"З початку 2011 року на обліку в Київській міській службі зайнятості перебували 520 осіб з інвалідністю: I групи – 4, II групи – 144, III групи – 372. Протягом цього року працевлаштували 101 особу з інвалідністю, серед них 9 – на дотаційні робочі місця. Тобто ми роботодавцю компенсуємо заробітну плату на їх працевлаштування. 10 осіб отримали одноразову допомогу з безробіття та відкрили власний бізнес", – сказав Сухомлин.

Загалом в Україні на сьогодні працює 600 тисяч людей з обмеженими можливостями, чверть із них – працюючі пенсіонери з інвалідністю, повідомила Радіо Свобода Василиса Масленнікова, начальник відділу реабілітації та працевлаштування Міністерства праці та соціальної політики.

"В Україні непоганий показник працевлаштованих інвалідів, якщо брати в загальному вигляді, порівняно з європейськими країнами, які мають зараз економічно-фінансову кризу. А якщо говорити про виконання законодавства, звичайно є проблеми, є підприємства, які не хочуть працевлаштовувати інвалідів. Але в нас є Фонд соціального захисту інвалідів, який займається відшкодування адміністративно-штрафних санкцій від підприємств, які не виконують норматив робочих місць. За ці кошти створюються місяця для інвалідів на інших підприємствах", – поінформувала Василиса Масленнікова.

В Україні законодавчо встановлена кількість робочих місць на підприємствах для людей з інвалідністю. На фірмі, де працює від 8 до 25 осіб має бути хоча б одна особа з особливими потребами. Якщо підприємство більше – таких працівників має бути 4%. Не виконали норму – штрафні санкції: в розмірі половини середньої річної заробітної плати за кожне робоче місце, призначене для інваліда – для підприємств, на яких працює від 8 до 15 осіб; і в розмірі середньої річної зарплати на підприємстві – для тих, де працює більше 15 чоловік.

За даними ООН, загалом у світі людей з особливими потребами – 10%, а згідно з українськими законодавчими нормами, лише 4% від загальної чисельності робочих місць на підприємстві мають належати людям із інвалідністю. Та й навіть вони не мають роботи, говорить Іван Марусевич, голова громадської організації "Центр реабілітації" інвалідів-спинальників "Відродження".

"Багато роботодавців сьогодні звертаються з проханням просто знайти людину з інвалідністю, яка віддала б їм свої документи, щоб вони в нього просто лежали. Вони готові платити мінімальну заробітну плату, на рівні 900 гривень і не морочитись зі створенням робочого місця для людини з інвалідністю. На жаль, таких випадків в Україні на сьогодні немало. Багато таких людей саме таким чином і працевлаштовані. Тому що роботодавцю не завжди хочеться створювати належні умови: обладнати пандус до приміщення, де буде працювати людина з інвалідністю, створити належні санітарно-гігієнічні умови, щоб людина змогла вільно зайти в туалет. Краще покласти чиїсь документи, платити зарплатню і не мати головного болю", – розповів ІМарусевич.

Наступного року в усіх центрах зайнятості України може бути введено нову методологію роботи з особами, які мають інвалідність. Про це повідомила Олена Іванова, керівник проекту Програми розвитку ООН, Міжнародної організації праці та Державного центру зайнятості "Соціальна інтеграція людей з інвалідністю шляхом забезпечення доступу до зайнятості".

За її словами, є дві головних проблеми. По-перше, необхідно усунути розподіл вакансій на загальні й для людей з обмеженими можливостями.

"Дуже часто роботодавці подають вакансії без урахування можливості працювати на ній людині з певними обмеженнями. І одразу можна сказати, що це – дискримінаційна практика, яка залишилася у нас", – говорить Іванова.

"Досі існує два види вакансій, які подаються: вакансії для людей з інвалідністю і вакансії загальні. Таким чином це обмежує права людей з інвалідністю і дає право роботодавцям подавати не дуже престижні вакансії для людей з інвалідністю в межах виконання 4% квоти, як це часто буває. І тому важливим питанням є усунення цього дискримінаційного положення", - додає вона.

Експерти наголошують: українське суспільство не готове сприймати людей із особливими потребами. Вони щодня стикаються з непереборними перешкодами як у пошуках роботи, так і в пересуванні по місту. В Україні й досі для людей з обмеженими можливостями не пристосований, зокрема, ані громадський транспорт, ані підземні й наземні переходи, ані магазини тощо.