Медична реформа залишить маленькі міста без лікарень?
У Зугресі, що на Донеччині, вже розпочали збір підписів проти закриття клініки, яка обслуговує двадцятитисячне населення міста енергетиків, пише Deutsche Welle.
Як розповіли організатори акції, таким чином вони сподіваються привернути увагу влади та чиновників до своїх вимог.
Громадські активісти застерігають, зокрема, перед загрозою знищення соціальної сфери невеликих міст Донеччини. Річ у тім, що медична реформа передбачає серед іншого й оптимізацію системи медичних закладів. Місцеві жителі занепокоєні і побоюються скорочення кількості клінік.
"До нас звертаються багато людей, зокрема чорнобильці, афганці, пенсіонери, які стурбовані, що в разі закриття місцевої лікарні втратять взагалі можливість лікуватися", - каже заступник керівника всеукраїнської громадської організації "Ніхто, крім нас" в Донецькій області Анатолій Косенко.
Пілотний проект реформування системи охорони здоров'я здійснюється не лише в Донецькій, але також у Вінницькій та Дніпропетровській областях, і в Києві. На те, як планується провести реформу, Косенко дивиться критично і застерігає перед негативними наслідками:
"Закриття лікарні звичайно вдарить по пенсіонерах та інвалідах, яким буде складно добиратися до лікарень у великих містах. Звичайно, що й розцінки медичних послуг там значно вищі. Люди просто тихо вмиратимуть вдома".
Більше деталей про плани скорочення медичних закладів знають самі лікарі. Але вони уникають коментарів для ЗМІ, оскільки залякані погрозами від чиновників залишитися взагалі без роботи. Принаймні так оцінив ситуацію один з лікарів у Зугресі, до якого звернулася Deutsche Welle. Та навіть, якщо і буде запропонована робота в інших містах, то заробітної плати якраз і вистачить, щоб прокатати її на дорогу, продовжив медик.
В аналогічній ситуації опинилося й шахтарське містечко Кіровське. Там акції протесту проти закриття міської лікарні тривали від початку року. Зрештою місцеві депутати на позачерговій сесії визнали, що реформа та її інновації незрозумілі широкому загалу й фактично не несуть покращення системи медичної допомоги.
"Спочатку йшлося про закриття лікарні. Після мітингів та протестів громадськості почалися обіцянки, що лікарню, начебто не закриють. Утім усе як вилами по воді", - сказав в інтерв’ю Deutsche Welle депутат кіровської міської ради Андрій Немаш. На його думку, медична реформа зависла в повітрі.
Депутати звернулися за роз’ясненнями до обласних чиновників. Однак вичерпної відповіді поки що так і не було.
"Ми на місцях нічого не знаємо, що саме буде з нашою лікарнею. Сесія за сесією ми чекаємо на якісь конкретні відповіді від обласних чиновників. Але вони теж не можуть нічого зрозуміло пояснити. Пілотний проект з реформування системи охорони здоров’я, начебто є, а що робити далі, ніхто не знає", - каже Немаш.
В обласному ж управлінні охорони здоров’я від намірів закриття лікарень відхрещуються. "Начебто хтось спеціально провокує людей", - сказала в розмові з Deutsche Welle начальник відділу реформування охорони здоров’я обласного управляння Світлана Турупалова.
"Немає навіть ще нормативних документів, які стосуються формування функцій лікарень. Поки все на рівні пропозицій", - додала вона.
Як стверджує Турупалова, завдання полягає не в скороченні, а в переформуванні функцій лікарень, враховуючи потужність закладів і потреби населення. "Але до цього ми підійдемо не раніше як за рік, - продовжила вона. - Звичайно, майбутнє кожної лікарні розглядатимемо разом з місцевою радою".
Автори проекту реформи не цураються гучних формулювань. Як наголошується в офіційному документі, пілотний проект реформування системи охорони здоров'я передбачає проведення впродовж 2011-2014 років перебудови системи медичного обслуговування з метою покращення її якості, розширення доступності та ефективного використання бюджетних коштів.