У французьких Альпах розтануть льодовики
Таке дослідження представили на осінньому з'їзді, що відбувся в Американському геофізичному союзі, повідомляє Бі-бі-сі.
Дослідження також свідчить, що льодовиків поменшало і в інших районах Альп – здебільшого в Швейцарії, Австрії, Словенії, Німеччині, Франції та Італії.
"Переоблік" льодовиків у французьких Альпах провела разом з колегами Марі Ґарден з університету Савойі.
Вчені оцінили розміри близько 600 льодовиків на широкій площі, яка охоплює гірські масиви Екрен, Вануаз, Беладон, а також відомий масив Монблан.
Дослідники опрацювали архівні карти, дані з супутників та аерофотознімки. Правильність автоматичних зображень, побудованих на основі зібраних зображень, перевіряли вручну.
"Ми вручну позначали кордони льодовиків, щоби перевірити дані з супутників, тому що може виникнути така проблема, як наносні породи на льодовиках", - пояснила пані Ґарден.
"Автоматичне позначення льодовиків на основі даних з супутника іноді показує, що льодовика нема, хоча насправді ми знаємо, що він там є. Його краї також можуть бути непомітні через глибокі тіні", - додає дослідниця.
До цього єдиний наявний опис льодовиків французьких Альп опублікували кілька десятиліть тому в рамках усесвітнього дослідження льодовиків. Тоді площа крижаного покрову складала 375 кв. км.
До 1985-86 років, як показує дослідження, льодове покриття зменшилося до 340 квадратних кілометрів, хоча перед цим був навіть певний приріст.
З того часу крига почала танути дедалі швидше, і вже до кінця першого десятиліття 2000-х років її площа склала 275 кв. км.
Це означає, що за минулі 40 років втрати склали в середньому 26%. Однак зменшення пластів криги у французьких Альпах відбувається нерівномірно. Найбільше втрат зазнали південні регіони. Наприклад, у гірському масиві Беладон льодовики зникли майже повністю.
Оцінка й відстеження стану льодовиків тривають у всьому альпійському регіоні.
Під час такого ж з'їзду три роки тому швейцарські дослідники повідомили, що льодовики у їхній частині Альпійських гір також дедалі швидше втрачають масу.
Наприкінці 1960-х – на початку 1970-х крижані масиви, які покривали Монблан та сусідні вершини європейського гірського хребта, займали 375 кв. км. До 2010 року ця площа скоротилася до 275 кв. км.