Ігри, в які грають діти. Діти, які грають в ігри

6203
17 квітня 2012

У далекому непрогресивному минулому після школи діти ганяли з однолітками в футбол, стрибали через резиночки, ходили до друзів у гості. Часи змінюються, а з ними змінюються й способи взаємодії зі світом. Зараз "друзі" – це ті, хто "лайкає" твої пости у соцмережах.

А в гості один до одного підлітки ходять, щоб разом пограти на комп’ютері. Та що там, можна навіть грати по інтернету, не виходячи з дому.

А, власне, чому б ні? Що для батьків простіше – хвилюватися, щоб на вулиці дитя не вскочило в якусь халепу, не застудилося, не збило коліна, чи знати, що воно в теплі, комфорті й безпеці сидить перед монітором, поки вони не прийдуть з роботи?

А коли прийдуть, про що спитають дитину? "Як справи в школі? Зробив уроки? Чим займався?". Якщо відповіддю буде "У школі все добре, уроки зробив, а потім грався на комп’ютері з друзями по інтернету", втомлений батько або мати задоволено погладить дитину по голівці і знову зосередиться на своїх дорослих справах, вважаючи, що на цьому фронті все спокійно.

Але чи впевнені шановні батьки, що вони знають, чим насправді живуть їхні діти?

Ігри, в які грають діти

"Українська правда. Життя" попросила 14-річного київського підлітка Андрія скласти список найпопулярніших серед його друзів комп’ютерних ігор. В результаті отримали перелік із близько 20 найменувань – переважно найсучасніших і "найпрогресивніших" ігор.

Першою в цьому списку була "Mass Effect 3" – на перший погляд досить безневинна рольова іграшка, із чудовою графікою й цікавим сюжетом. Побачивши її фрагмент на моніторі в своєї дитини, більшість батьків не запідозрять абсолютно нічого неладного.

Однак, виявляється, наприклад, що в цій грі можна вступати у сексуальні стосунки, в тому числі з представниками своєї статі та вигаданої раси. Лишається лише радіти, що не з тваринами і не з малими дітьми.

Тема гомосексуальних стосунків розвинута у ще одній популярній рольовій грі – "Dragon Age 2".

Один із оглядачів навіть скаржиться, що за три години гри з пропозицією про інтимні відносини до нього звернулися троє чоловіків і лише одна жінка.

"Call of Duty: Modern Warfare – 2 і 3" також фігурували у складеному для нас списку. Як пояснив Андрій, такі ігри-шутери (тобто стрілялки) як Call of Duty або Battlefield приваблюють підлітків через можливість командної гри. Причому реалістичність зображення в цих двох іграх створюють ефект майже повної присутності.

Саме з "Call of Duty: Modern Warfare – 2", випущеною в кінці 2009 року, був пов'язаний скандал через одну зі сцен під назвою "No russian", де ви маєте розстріляти мирних жителів у російському аеропорту, схожому на Шереметьєво-3.

Теракт у аеропорту Домодєдово, скоєний 2011 року, дуже перекликався з цією сценою. Тоді висловлювалися припущення, що саме гра могла стати своєрідною "інструкцією" для терористів.

Нібито після скандалу цю місію вирізали в пізній версії гри. Однак Андрій розповів нам, що в піратській версії вона просто присутня, а в офіційній – також, але з попередженням, що її можна пропустити.

До речі, як пише Wikipedia 21 квітня 2010 проект "Modern Warfare 2" був офіційно внесений до книги рекордів Гінесса як найуспішніший запуск в індустрії розваг. У перші 24 години було продано копій гри на 401,6 мільйони доларів. Минулий рекорд належав грі GTA 4, яка в перший день продажів заробила 310 мільйонів доларів.

І зараз GTA 4 залишається однією з найпопулярніших ігор у всьому світі, в тому числі серед українських підлітків.

Ви поринаєте у кримінальний світ, в якому потрібно виконувати різноманітні "місії" – ну, вбити когось, вибити гроші, стежити і т.д. Можна відбирати автомобілі в перехожих, вбивати перехожих і взагалі поводитись, як справжній мафіозі.

Тут також присутні брутальні, як і сама гра, сексуальні сцени з повіями.

Окрема історія – так звані моди, або доповнення, які досить легко встановити до цієї гри. Деякі з них дають можливість, наприклад, ґвалтувати будь-яких жінок на вулиці, причому в досить реалістичному змалюванні.

Цікаво, коли діти, які граються в такі ігри з 11-12 років, трохи підростуть, вони даруватимуть дівчатам квіти й присвячуватимуть вірші?

Дещо схожа на GTA ще одна популярна "кримінальна" гра "Saints row the third", де ви як члени банди маєте змагатися за вплив із іншими бандитськими угрупуваннями.

Однак найбільше вразила автора цих рядків у наданому підлітком списку зовсім "свіжа" іграшка "The darkness 2".

 

Можливість розірвати противника навпіл, відрубати йому половину тіла, вирвати серце, прогризти тулуб своїми зміями-помічниками, ще й періодичні вставки із психлікарні, де нібито насправді знаходиться головний герой, створює відчуття, що світ і справді збожеволів.

Діти, які грають в ігри

Ні-ні, підлітки й тим більше малі діти граються не тільки в такого роду ігри. У нашому списку були й цілком милі, але перераховані вище – одні з найпопулярніших.

Усі вони містять вікове обмеження 18+, однак на це, за словами Андрія, давно ніхто не зважає, бо скачати будь-яку гру з інтернету не становить великої проблеми.

І що цікаво – якщо батьки спробують почитати огляди цих ігор, то часто нічого надзвичайного там не знайдуть, бо все оцінюється лише з точки зору технічних параметрів гри – графіка хороша, звук хороший, сюжет цікавий – іграшка прекрасна! А те, що її, в принципі, робили хворі на голову люди, до уваги зазвичай не береться.

Ще одне явище – це онлайн-ігри. У більшості з них немає нічого настільки шокуючого, але саме вони найбільше "затягують" і найчастіше викликають залежність.

Андрій розповів, що грають у комп’ютерні ігри в основному хлопці, дівчата – дуже рідко. А таких хлопців, що взагалі не грають, він не знає.

На питання, скільки годин в середньому витрачають його друзі на це заняття, відповідає: "Від 2 до 5 годин на день. Але в основному всі на вихідних грають, тоді вже від 2 до 9 годин".

Доктор медичних наук, професор Галина Пилягіна вважає жорстокі комп’ютерні ігри дуже серйозною проблемою для психіки підлітків.

У коментарі "Українській правді. Життя" вона висловила думку, що під впливом гри психологія людини може змінюватися досить сильно, хоча це однозначно й не доведено дослідженнями.

Лікар вказує, що агресивність на моніторі і в житті – взаємний процес. "Агресивні підлітки обирають агресивні ігри, і ці ігри можуть опосередковано впливати на посилення їх агресивності", - розповіла вона.

Так само Пилягіна вважає, що ігри з гомосексуальними елементами або елементами сексуального насильства можуть опосередковано впливати на формування сексуальності підлітка.

Захисники комп’ютерних ігор зазвичай висувають тезу, що агресивні ігри не шкодять, а навпаки – ідуть на користь психіці, оскільки людина нібито виражає всю свою агресію у віртуальному просторі й не переносить у реальний. Однак лікар вважає такий аргумент скоріше виправданням з боку тих, хто зацікавлений у поширенні ігор.

Разом з тим, валити всю провину за агресивну поведінку дитини на комп’ютерні ігри також не варто, зазначає Галина Яківна. За її словами, причину в цьому випадку треба шукати, перш за все, у сімейних стосунках.

"Насторожити ж у поведінці підлітка повинна, по-перше, кількість часу, яку він проводить за іграми, наскільки він там стомлюється і наскільки його інтереси поглинаються комп'ютером. А також наскільки спроба відняти його від комп'ютера змінює його поведінку", - радить експерт.

Ще однією проблемою комп'ютерних ігор вона називає вплив на соціальну успішність. "Тому що діти замикаються на іграх, і більше нічого не роблять. Бо там вони завжди успішні, там вони освоїлися, а ось чи освоїлися вони в реальному житті - це ще питання, і це залежить від батьків", - переконана Пилягіна.

В той же час, вона наголошує, що просто заборонити дитині комп’ютерні ігри категорично не можна, а потрібно використовувати так званий "обмежувальний дозвіл": "Сенс не в тому, щоб заборонити ігри, а в тому, наскільки це дозовано".

За словами Пилягіної, чим молодша дитина, тим більше батьки повинні контролювати, у що саме вона грає.

Однак справа не лише в контролі, а в тому, щоб організувати вільний час дитини, чому батьки часто приділяють неналежну увагу через власну зайнятість.

"Нормальна дитина, років до 11-12 точно, віддасть перевагу спілкуванню з батьками перед комп'ютером. Якщо спілкування з батьками не вистачає, то звичайно, вона буде в комп'ютері", - говорить лікар.

"Підліток уже знаходить собі іншу альтернативу – навчання, стосунки, інші цікаві заняття. Тоді у нього немає потреби в тому, щоб "зависати" в комп'ютері", - резюмує вона.

powered by lun.ua