Епідемія смертності на дорогах: як не загинути в "неоголошеній війні"

59
27 червня 2012

Автомобільний транспорт з моменту своєї появи приніс людству нові ризики. Є байка, що коли наприкінці 19-го століття в Лондоні було всього два автомобілі, вони примудрилися зробити аварію один з одним. Щоправда, в ті часи аварії були радше кумедними випадками і рідко призводили до тяжких наслідків — адже автомобілі були маленькі, дерев'яні і їздили повільно.

Але вже за пару десятиліть машини стали швидкими, важкими і перетворилися на "засіб підвищеної небезпеки". Зараз, за сто років після початку масового автомобілебудування, ООН визнало автомобільну аварійність і смертніть як одну з найбільших проблем людства — поряд зі СНІДом, голодом та іншими гумітарними катастрофами. Автомобілі є найбільш частою причиною смерті людей у віці від 15 до 35 років — як у світі, так і в Україні.

Якщо хтось вважає, що ця проблема стосується тільки власників автотранспорту, то вона дуже помиляється. Майже половина від усіх загиблих в аваріях в Україні в момент ДТП взагалі нє користувалися автомобілями — вони йшли пішки або їхали на велосипеді.

Липень, серпень і вересень — найбільш аварійний і смертоносний сезон на українських дорогах. Перед його початком "Українська правда. Життя" вирішила подивитися уважно на проблему аварійності і спробувати дати низку простих рекомендацій, які можуть допомогти врятувати не одне життя.

Найгірші в Європі

Розпочнімо зі статистики. У 2011 році внаслідок автомобільних аварій в Україні загинула 4831 особа. Ще 38 тисяч громадян отримали травми, значна частина з них провела в лікарнях довгі тижні, пережила операції або навіть залишилася каліками. Всього кількість втрат мирного населення у цій неоголошеній війні тільки за один минулий рік склала 43 тисячі — більше, ніж може вмістити новий харківський стадіон "Металіст".

Показник смертності в Україні — 106 осіб на 1 млн населення — майже вдвічі випереджає середній показник країн Європейського Союзу та показники всіх країн ЄС, окрім Польщі (там він минулоріч несподівано зріс з 102 до 109). В таких країнах, як Швеція і Велика Британія, смертність на дорогах в три рази менша, ніж у нас.

 

Втім, рівність з показниками Польщі та не дуже велика різниця з Грецією чи Румунією не повинна спонукати до думки про слабкий характер проблеми, адже потрібно робити поправку на сторонні фактори, такі як кількість автомобілів на душу населення. Наприклад, в Польщі зареєстровано 432 автомобілі на кожну тисячу мешканців, в Литві — 508, в Угорщині — 301, в той час як в Україні — тільки 46.

Дороги життя і смерті

Ситуація зі смертністю на автошляхах є різною в різних регіонах країни. Користуючись статистичними даними про аварії у 2011 році та офіційну кількість населення в регіонах, ми склали мапу дорожньої смертності.

 

Карта Сергія Васильченка

 

Найбільш небезпечними виявилися дороги в Київській і Житомирській областях, де смертність набагато випереджає всі інші регіони. Полтавська, Херсонська, Волинська області, а також Крим та місто Севастополь теж мають значно гіршу ситуацію, ніж в середньому по країні.

Відносно благополучною виявилася ситуація в частині західних областей та столиці. Однак, непогані показники західних регіонів, ймовірно, спричинені сторонніми об'єктивними факторами, такими як менша кількість автомобілів чи нижча інтенсивність користування ними.

В Києві показник виявився відносно невисоким з огляду на високу концентрацією населення і низьку середню швидкістю руху автомобілів — що й не дивно, зважаючи на столичні затори. Однак абсолютний показник Києва у 2011 році — 181 загиблих і близько 2500 травмованих — дуже високий як для європейського міста. В Берліні за цей самий час загинуло 54 особи.

Примітка щодо методології: Інші методики підрахунку смертності могли б показати трохи відмінну картину по областях, наприклад якщо поділити кількість смертей на кількоість зареєстрованих автомобілів чи на їхній сумарний пробіг (автомобіле-кілометри).

Однак, статистики про сумарний пробіг автомобілів в нашій країні ніхто не збирає (на відміну від країн Європи чи США).

А ось дані про кількість зареєстрованих автомобілів в кожній з областей, безперечно, є у МВС, але вони виявилися так глибоко заховані, що у відповідь на запит автора Міністерство пообіцяло надати їх протягом місяця, хоч закон "Про доступ до публічної інформації" і зобов'язує надавати подібні дані протягом 5 днів.

На порозі нової хвилі

Статистика 2011 року може виявитися ще дуже непоганою в порівнянні з поточним роком, підсумки якого обіцяють бути значно трагічнішими. Схоже, проблема набирає обертів, і її розмах може найближчим часом побити найгірший антиректорд в історії автотранспорту в Україні, зафіксований не так давно, у 2007 році — тоді загинуло майже 10 тис. наших співгромадян, а показник смертності склав нечувані 206 осіб на 1 млн населення.

Динаміка смертності за 200-2011 роки

Після цього, разом з падінням світової економіки, в Україні відбулося стрімке падіння дорожної смертності. Однак вже за два роки воно припинилося, і у 2011 почалося зростання - знову ж таки, разом з макроекономічною ситуацією.

Прогноз смертності на 2012 рік (на основі даних за IV квартал 2011 року і І квартал 2012-го)

Дані за 2011 рік і за перший квартал 2012-го свідчать, що темпи зростання є просто загрозливими, і ситуація на дорогах цьогоріч є набагато небезпечнішою, ніж у попередні три роки. У IV кварталі 2011 смертність на дорогах зросла на 17%, а у І кварталі цього року — на 26%, у порівнянні рік до року.

Такими темпами смертність за підсумками року може сягнути 6 тисяч жертв, або понад 130 загиблих на 1 млн населення.

А де ж "покращення"?

Рік тому, у травні 2011 року, Україна приєдналася до проголошеної ООН глобальної акції - "Десятиліття дій з безпеки дорожнього руху". Прес-служба Януковича з такої нагоди навіть опублікувала ніби-то його звернення, в якому описано всю жахливість проблеми і обіцяно рішучі дії з її подолання.

Нагадаємо, на той момент проблема успішно "долалася" сама по собі, і тому подібні заяви обіцяли гарні результати без будь-яких зусиль. Однак тепер, коли проблема знову стає болючим наривом, ситуація явно вимагає якихось дій (недаремно це слово міститься в назві резолюції ООН).

Всі важелі для пом'якшення проблеми аварійсності і смертності на дорогах зосереджені в руках держави. Держава визначає правила дорожнього руху та інші базові закони, має репресивний апарат для виявлення і покарання порушників.

Держава також будує дороги (в ідеалі — безпечні), визначає стандарти (безпечного) проектування для міст і областей,  (чесно) приймає іспити у кандидатів у водії, контролює безпечний стан транспортних засобів.

В нинішніх умовах, коли потрібні режиму закони приймаються зі швидкістю автомату для продажу напоїв, державний апарат на чолі з авторитарним Якнуковичем має абсолютно всі можливості вплинути на ситуацію. Однак цього не відбувається, і навряд чи відбудеться.

Бо тут імітація не допоможе, тут потрібно реально працювати над проблемою — розробляти і реалізовувати державну політику. А на цьому наші діячі, як відомо, знаються погано. Навіть в таких простих питаннях, як дорожній рух.

ДАІ виправляє ситуацію... клавішею "Delete"

За безпеку руху в Україні відповідає Державна автомобільна інспекція. Чому це принципово неправильно і хто насправді має відповідати за цю сферу діяльності — тема окремої розмови. Але чи робить ДАІ хоч щось, аби виправити ситуацію, якщо звичайний щоденний контроль доріг і складання протоколів на порушників (або більш поширене стягнення покарання на місці у готівковій формі) не дає задовільного результату?

Виявляється, робить. Вона виправляє ситуацію в прямому сенсі — замінюючи цифри у своїх звітах.

Нещодавно уважні громадяни з'ясували, що ДАІ систематично підтасовує дані у своїх статистичних звітах, аби занизити зростання смертності або взагалі показати її падіння. Наприклад, за офіційним звітом ДАІ, доступним на їхньому сайті, смертність у 2011 розі знизилась на 0,9%, хоча співставлення цифр з різних джерел свідчить, що вона, навпаки, зросла на 2,7%.

Журналісти звернулися до міністра МВС з проханням провести перевірку цих фактів і пояснити, чому відбуваються такі "метаморфози". Однак відповіді поки що не надійшло.

Що робити?

Оскільки сподіватися на державу не доводиться, учасникам руху потрібно самим дбати про безпеку на дорогах — і свою, і інших. Хоч які в нас погані дороги і недисципліновані пішоходи, але переважна більшість аварій стаються з вини водіїв — перевищення швидкості, порушення правил обгону, проїзду перехресть і пішоходних переходів. Кожен водій добре знає, про які дорожні ситуації йдеться за цими офіційними формулюваннями.

Ми підготували низку порад, які, сподіваємось, допоможуть врятувати бодай одне життя протягом цього "воєнного" сезону.

1. Будьте максимально уважні до пішоходів. Близько 40% від усіх жертв ДТП в Україні — саме вони. Очевидно, що ніхто, сідаючи за кермо, не хоче вбити іншу людину і відбувати після цього покарання. Будьте особливо уважні в нічний час за містом, а в місті пам'ятайте — якщо автомобіль перед вами зупиняється без видимої причини — не поспішайте його неровово об'їжджати. Можливо, водій пропускає пішоходів на "зебрі".

2. Завжди користуйтесь ременями безпеки. Левова частка автомобілістів і їхніх пасажирів, що закінчили свою поїздку на цвинтарі, цього не робили — чи дійсно ви хочете повторювати їхню модель поведінки? Не покладайтеся на подушки безпеки. Науково доведено, що за ігнорування ременів безпеки, надувна подушка може тільки погіршити травми водію та пасажирам, а в деяких автомобілях подушки взагалі розкриваються тільки якщо ремінь пристібнутий.

3.Приділяйте увагу велосипедистам. В умовах міста — давайте їм достатньо простору, не притискайте до бордюру. Для обгону переїжджайте в іншу смугу, а не намагайтесь "протиснутися" в ту саму, де їде велосипедист. Не підрізайте двоколісних учасників руху — краще почекайте пару секунд, велосипедист їде не так вже повільно. Пам'ятайте — велосипедисти роблять ваше місто чистішим і зменшують затори. Принаймні за це до них треба ставитися з повагою.

4. Велосипедисти в сільській місцевості — інша тема. Будьте з ними ще більш обережні, особливо вночі — сільські двоколісні, як правило, не мають світлових приладів, а часто навіть світлоповертачів. Крім того, їзда на велосипеді "під градусом" на селі — значно більш звична практика, ніж в місті.

5.Завжди вибирайте безпечну швидкість. Нагадаємо: безкарно у нас можна їздити 80 км/год в місті і 110 км/год на міжміських дорогах, що насправді часто перевищує об'єктивно безпечний рівень швидкості (уявіть автомобіль на швидкості 80 км/год у вашому дворі — і це не заборонено законом!).

Якщо ви зазвичай їздите швидше за ці межі — спробуйте змінити свою звичку і їздити в зазначених рамках. Це не тільки зменшить кількість ваших контактів з працівниками ДАІ, а в десятки разів знижує ризик потрапити в аварію. Крім того, це ніяк суттєво не впливає на час прибуття в пункт призначення. Рецепт швидкого приїзду в інше місто — трохи раніше виїхати і менше втрачати часу по дорозі, наприклад на обід.

Ну і остання порада. Ми живемо у 2012 році, ми приймаємо футбольний чемпіонат "Євро 2012". Міста України гостинно зустрічають десятки тисяч європейських гостей, сотні тисяч українців регулярно їздять на відпочинок чи у справах в країни Європи. 2012 рік — чудовий час пригадати і затямити: в Європі їздити швидко і демонстративно ігнорувати правила дорожнього руху — не круто.

В Європі круто бути спокійним і скромним, їздити безпечно і давати гарний приклад всім навколо. Круто бути живим, і круто жити в безпечному і приємному місті.

powered by lun.ua