Українські роми найбільше бояться влади і міліції
Про це свідчать результати дослідження Харківського інституту соціальних досліджень, здійснене в січні-червні за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".
Так, майже 74% опитаних повністю чи частково не довіряють владі та правоохоронним органам.
Найбільш негативно роми ставляться до міліції, лікарень та управлінь праці й соціального захисту.
"На такий розподіл впливає передусім те, що роми найчастіше контактують саме з зазначеними державними структурами, але результати цієї взаємодії для них є здебільшого негативними", – прокоментувала дані експерт ХІСД Марія Колоколова на прес-конференції у вівторок.
Дослідження також показало, що найбільшою своєю проблемою роми вважають відсутність грошей.
Серед інших негараздів – відсутність паспорта, роботи (понад 60% респондентів не працюють), освіти (лише 50% опитаних, які мають дітей шкільного віку, віддали їх до школи), захист права власності (табірні роми живуть у самовільно збудованих спорудах), а також умови проживання (у компактних поселеннях на Закарпатті це, як правило, малогабаритні споруди, де проживають по 10-15 осіб).
Результати дослідження засвідчили, що роми намагаються вирішити свої проблеми у власний спосіб, рідко вдаючись до правових засобів.
Так, серед шляхів вирішення проблем вирізняються такі: порада родичів, друзів (63%); звернення до авторитетного члена громади (41%); намагання домовитися з іншою стороною (37%); звернення до громадської організації (33%).
Більшість ромів зазначили, що потребують допомоги юриста для вирішення своїх проблем (21% – часто, 46% – інколи).
Утім, багато хто вважає таку допомогу недоступною (79%).
Основною перешкодою для отримання кваліфікованого юридичного супроводу є матеріальна незабезпеченість ромського населення (відповідь "дуже дорого" – 51%).
За словами голови Золотоніської НУО "Аме Рома" Олени Фюдр, роми центральної України (Черкащина, Київщина, Кіровоградщина тощо) досі самостійно реалізують своє право на судочинство.
Досі успішно функціонують так звані "циганські суди".
"Зрозуміло, що рішення такого суду обов’язкове до виконання для ромів. Жодна державна інституція не в змозі забезпечити виконання суддівських рішень на такому рівні, як забезпечують виконання рішень "циганських судів". І коли держава намагається лише формувати суди присяжних, то в циганських громадах вони діють уже сотні років", – розповіла вона.
Водночас, за її словами, чинячи правосуддя у власний спосіб, роми поглиблюють сегрегацію та віддаляються від решти суспільства.
Українська правда. Життя