У сорок на "пенсію", або Як уникнути вікової дискримінації

На роботу влаштуватися після сорока років стає важче. Нове покоління роботодавців не бажає приймати старших за себе працівників, не зважаючи на їхній професійний та життєвий досвід.

Часто не хочуть брати й випускників, щоб з ними не "няньчитися". Наприклад, за даними дослідження, яке було проведене у Харківській області, через вікову дискримінацію потерпає кожний третій працівник після 40. Фахівці переконані, що ситуацію не покращить і новий закон про зайнятість населення.

У суд – по гідність

Моя тітка Ганя зі сльозами на очах слухала, як приймали пенсійну реформу. Їй 53 роки. Уже кілька років "поневіряється" в пошуках роботи. А тут – ще довше доведеться тягнути до пенсії. У неї немає вищої освіти (гонитви за дипломами за часів її молодості не було), вона чесно трудилась на заводах задля добробуту батьківщини, поки заводи не закрили… З розпадом Радянського Союзу розпочалася її, як і мільйонів інших безробітних, одіссея: тимчасова робота – центр зайнятості – тимчасова робота.

У невеличкому курортному містечку на Херсонщині, як виявилось, без надійної "волохатої руки" непросто влаштуватися навіть посудомийницею чи двірником у дитячій табір. В одному із будинків відпочинку їй взагалі сказали: "Ви на себе дивились у дзеркало, скільки вам років, що йдете працювати…".

Тітка Ганя не з тих, що йтиме до суду скаржитися. Проковтнувши образу і зневірившись у тому, що їй пощастить знайти роботу, вона покинула пошуки.

Таких, як моя тітка, хто стикався у своєму професійному житті з проявами вікової дискримінації та навіть не намагалися відстояти свої права, понад 90 %, згідно із даними Харківського інституту соціологічних досліджень (ХІСД). І лише 9,7 % опитаних зробили хоч щось задля свого захисту.

До цих десяти відсотків належить і Ігор Ясінський із Харкова. Йому "тільки" 54 роки – до пенсії ще чимало. Уже з 90-х років не може влаштуватися на менеджерську посаду, бо скрізь в оголошеннях вимагали співробітників віком до 30-35 років, йому ж на той час було вже більше. Випускник Харківського авіаційного інституту, хоч і має фах літакобудування, змушений піти працювати комірником. Однак з недавнього часу йому не щастить і в цій "сфері".

У вересні минулого року за направленням місцевого центру зайнятості Ігор звернувся по роботу до товариства "Фактор-Друк". "Співробітниця з відділу кадрів, не поставивши жодного питання, в моєму папірці-направленні помітила: кандидатура не відповідає вимогам, – розповідає Ігор Ясінський. – Я попросив її пояснити чому, адже мене ні про що навіть не запитали… Вона з поблажливою посмішкою написала: "Обмеження за віком – до 30 років". Це мене образило. Хоч мені усно багато разів відмовляли, але тут… з печаткою і підписом керівником відділу кадрів".

З папірцем та відмовою Ігор звернувся до Харківської правозахисної групи, де йому допомогли скласти позов до суду. "Я судився з "Фактор-Друк" і "платонічно" виграв… Тобто вони визнали, що відмова незаконна, наклали на них судові витрати в розмірі "аж" 238 грн 20 коп. Але моральної шкоди суд не визнав, і компенсації я не отримав", - каже чоловік.

Та для Ігоря Ясінського важливим є сам факт перемоги в суді. "Я не втратив самоповаги. Не все вимірюється матеріально, - каже чоловік. – Якби так діяли усі – ми б жили в іншій державі. Боронити свої права, на мою думку, це найважливіший вибір нашому житті".

Із цим погоджується фахівці – чим більше буде таких прецедентів, тим суди частіше вирішуватимуть справи на користь дискримінованих працівників.

"У випадку з Юрієм, то тут однозначно дорога до суду! – коментує Анна Воєводіна, керівник юридичного департаменту Міжнародного кадрового порталу Нead Hunter. – Відділ кадрів просто… "помилився" й офіційно сам собі підписав смертний вирок. Загалом на практиці суди стають на бік співробітників. Та не всі туди йдуть – або не вірять, що зможуть відстояти своє право, або просто… лінь. Навіть у Кримінальному Кодексі Україні є стаття 173, яка каже про факт грубого порушення на роботі. На жаль, прокуратура не вважає вікову дискримінацію грубим порушенням, а тому сама не зацікавлена в такому розслідуванні. Щоб якось зрушити з мертвої точки, потрібно масовість таких судових позовів".

Щоб захистити себе від недобросовісних роботодавців, юрист рекомендує збирати якомога більше письмових доказів того, що ви справедливо претендуєте на певну посаду.

Ще на співбесіді кандидат має право вимагати посадову інструкцію, в якій чітко вказані вимоги до вакансії. Ця інструкція має бути обов’язково підписана керівником відділу кадрів, щоб пізніше, відстоюючи свої права в суді, її не можна було підмінити.

Нині за діючим трудовим законодавством заборонено від кандидата вимагати додаткових документів чи встановлювати непотрібні вимоги до кваліфікації чи досвіду роботи. Також, по можливості, взяти письмову відповідь-відмову, на якій підставі не прийняли на роботу. Та інші "докази" вашої кваліфікації – диплом, по можливості документи, які підтверджують професійний досвід тощо. І з цим усім іти до суду! Перемогти можна, переконана Воєводіна, але для цього потрібно постаратися.

Трудової дискримінації не буде?

5 липня, український парламент прийняв закон "Про зайнятість населення", який почне діяти з 1 січня 2013 року. Зокрема, в ньому міститься норма про заборону вказувати в оголошеннях про вакансії обмеження за віком, пропонувати роботу лише жінкам або чоловікам, за винятком специфічної роботи, а також надавати відомості про особисте життя.

Міністр соціальної політики Сергій Тігіпко запевняє, що новий закон допоможе усунути дискримінацію за віковою ознакою при працевлаштуванні – завдяки передбаченим стимулам для роботодавців. "У законі про зайнятість ми запропонували звільнення від єдиного соціального внеску на рік за створення робочого місця для молоді та людей старших за 50 років. Роботодавцеві буде вигідно працевлаштовувати таких людей. А це для нього головний аргумент", - заявив Тігіпко.

Також міністр звертає увагу на те, що в законі передбачені можливості для поліпшення професійних навичок молоді та працівників старшого віку. Зокрема, молоді люди матимуть можливість проходити стажування із внесенням інформації про це в трудову книжку, а люди старші за 45 років отримають ваучер на навчання новій професії.

Ці нововведення сумнівно оцінюють фахівці. Анна Воєводіна впевнена, що норма про заборону вказувати вік навряд чи захистить кандидатів, яких все одно, у разі відсутності в них відповідних навичок, відсіють на етапі співбесіди, а ось фахівцям по підбору персоналу додасть роботи. Їм доведеться витрачати час на спілкування з чималою кількістю кандидатів, які, не маючи відповідного досвіду і компетенції, захочуть спробувати сили на позиції, наприклад, керівника відділу продажів або головного бухгалтера. Юрист переконана, що в цій нормі не взято до уваги особливості сучасних бізнес-процесів багатьох галузей та безлічі компаній.

"Це закон з гарними нормами, але механізми реалізації, на жаль, незрозумілі. Наразі вони мають лише декларативний характер, зокрема в ньому не передбачено жодних фінансових санкцій за трудову дискримінацію роботодавцями", - зазначає юрист.

Ірина Федорович, експерт Коаліції з протидії дискримінації в Україні, також зауважує, що в цьому законі, як і в двох інших законопроектах про запобігання дискримінації, які нині розробляє уряд, не створене те правове поле, яким могла б скористатися людина для захисту своїх прав.

На думку експерта ХІСД Маріі Колоколової, нове трудове законодавство та пенсійна реформа ситуацію із зайнятістю людей передпенсійного віку не поліпшить. "Дуже багато людей будуть шукати хоча б формальну роботу, аби дотягнути до пенсії. А ось із прийняттям пенсійної реформи навантаження на ринок праці тільки збільшиться. З’явиться більше людей, які не зможуть знайти роботу, рамки розширяться до 60 років. Не омине "реформа" й молоді, яким, відповідно, стане важче змагатися за місцем під сонцем із більшою кількістю працівників", – каже Колоколова

Чому не беруть працівників бальзаківського віку?

Згідно із результатами дослідження ХІСД, на сьогодні в Україні нараховується близько 1,7 млн безробітних. Близько третини безробітних складають люди у віці від 40 до 59 років. Кожна третя людина у цій віковій категорії стикалася з утиском своїх прав у трудовій сфері. Цікаво, що вікова дискримінація не залежить ані від статі, ані від рівня освіти чи сімейного стану. Найбільшою мірою людей старшого віку дискримінують у таких сферах, як торгівля, сфера послуг, сільське господарство та легка промисловість.

Психолог Віктор Пушкар вбачає причину вікової дискримінації в тому, що люди більшість свого життя проводять у своєрідних "вікових гетто". Ще з дитячого садка, а потім у школі й пізніше навчають, що до старших треба ставитися з острахом, а молодших - обов’язково виховувати.

"До якихось інших способів взаємодії не призвичаєні, на жаль, і наші роботодавці. Відповідно, молодших вони намагаються перевиховувати, навіть якщо підлеглому двадцять п’ять років. А людину старшого віку перевиховувати навіть не сподіваються, - розповідає Пушкар. – Старших людей підозрюють у недостатній гнучкості й та неповазі до молодого начальства. Хоча часто це безпідставно. І водночас на роботу не беруть молодих людей через брак досвіду, аргументуючи тим, що няньчитися вони не збираються".

Однак результати дослідження спростовують стереотипи, що люди не мають мотивацію до роботи, не креативні, частіше хворіють. Єдине, що "об’єднує" людей після сорока, вони більш вимогливі до наявності і змісту соціального пакету. Це підтвердило 74 % опитаних роботодавців. Роботодавці відзначили й багато інших позитивних моментів, зокрема старші працівники мають великий професійний та життєвий досвід, вони відповідальні, у них зважені плани на майбутнє і в них немає маленьких дітей, а тому не беруть зайвих відпусток.

Віктор Пушкар упевнений, що сучасні фахівці із персоналу та керівники компаній зобов’язані знати основи психології, щоб ефективно взаємодіяти із працівниками. На зменшення рівня трудової дискримінації за віком вплинуло б також створення нових робочих місць, законодавчо прописані санкції за утиски людей старшого віку та реальне заохочення роботодавців, які беруть людей старшого віку на роботу.

Ірина Виртосу, Центр інформації про права людини