Український дім: обличчя протесту

44
4 липня 2012

Під Українським домом триває протест проти прийняття скандального мовного законопроекту.

Мітингувальники провели ніч на сходах Українського дому. Сьогодні приміщення штурмували силовики, людей били кийками, травили газом.

Цей протест має атмосферу, що дещо може нагадати Помаранчеву революцію 2004 року.

"Українська правда. Життя" зазирнула в декілька облич протесту. Що привело їх на мітинг?

Олександр Сівченко

 

Мене сюди привела мова. Це те, що робить Україну Україною. Прийти на цей мітинг – це те, що я можу зробити для захисту України.

Мені сумно, що тут не так багато людей, як я думав. Але тут багато жінок похилого віку і молодих дівчат. Коли почав наступати "Беркут", то безстрашні дівчата просто згори стрибали на "Беркут", били їх згори. Я відчуваю, що люди вірять в ідею захисту української мови.

Олена Левкова, директор ГО "Не будь бадужим"

 

Протягом тривалого часу ми організовуємо різноманітні мистецькі акції на підтримку та популяризацію української мови і кожного разу обходилися без політиків. У нас були задіяні письменники, художники, спортсмени. Сьогодні ми тут, бо нам прикро, і ми обурені.

Біля Українського дому я не ночувала, бо друкувала листівки.

Роксоляна Свято, письменниця

 

Ситуація виглядає доволі безнадійно. Але я прийшла, бо не могла не прийти.

Анастасія Безверха, викладачка, журналістка, активістка

 

Всі розуміють, що опозиція це провалила, і що вже нічого не змінити – закон підпишуть. Я тут, щоб виявити мою громадянську позицію, бо інакше не можу.

Олександр Заклецький, фотограф

 

Я тут з першої години ночі. Я обурений тим, що коїться в цій країні та в цій владі. Тут немає ніякої легітимності. Всіх треба відправити у відставку, зокрема нелегітимного президента.

Я тут ночував. Пару годин навіть покуняв – зміг пристроїтися на стільчику.

Тарас Шако, журналіст сайту "Маєш право знати"

 

Я приїхав сюди о 1 ночі, коли дізнався, що тут збираються люди. Я не міг не приїхати.

Я тут з друзями. Щойно ми штовхалися зі спецзагоном, який застосував сльозогінний газ. Я не сплю вже більше доби – з учорашнього дня 8 ранку.

Вночі ми співали пісень і розмовляли, пили енергетичні напої.

Назарій Боярський

 

Я сюди прийшов вчора о 10 вечора, коли дізнався, що тут збираюся люди. Я проти самої процедури прийняття цього законопроекту. Якщо в Україні так будуть приймати всі закони, то це означає, що бандитська влада зможе робити все, що захоче. Цей законопроект жодним чином не захищає меншини.

Я тут ночував. Тут було жахливо і дуже гарно водночас.

Жахливо, бо ми постійно чекали нападу міліції. А ще ходили проплачені люди та питали, де дають гроші за мітинг "регіоналів".

Чудово, бо тут були прості люди, котрі приносили нам бутерброди. Як на Помаранчевій революції  у 2004 році. Навіть ближні ресторани нас підтримали – вони вільно пускали нас в туалет, наприклад.

Віталій Селик, поет

 

Я захищаю свою мову. Це річ, яка має об’єднувати нашу країну.

Я прийшов захищати майбутнє – моє і моїх дітей.

Я тут з 8 вечора вчорашнього дня.

Вночі спати не міг через постійну напругу. Ніхто не знав, чи будуть нас зносити.

Янукович боїться 300 спартанців протестувальників і насилаю 3 тисячі "беркутівців".

Тобто по 10 на одного мітингувальника.

Тут я зустріч багатьох людей, яких давно не бачив. Ми цілу ніч розмовляли та співали.

Усі фото автора

powered by lun.ua