Людина, яка поширила "гру" у благодійність

"Українська правда. Життя" пропонує своїм читачам цикл статей про людей, які втілюють цікаві, прості і корисні соціальні ідеї.

Вони, як правило, невідомі широкому колу українців, однак роблять для суспільства важливі речі. Іноді важливіші за багатотомні проекти чиновників і гучні ініціативи громадських організацій.

Ці люди абсолютно різні – від розробників міської інфрастуктури до волонтерів, які допомагають хворим дітям.

Великі справи починаються з маленьких ідей, які "працюють", і з людей, які вірять у те, що вони роблять.

Перша історія – про людину, яка допомогла поширити в Україні просту і популярну в Європі ідею – "підвішеної кави". Все просто: купуєш одну каву, і ще однією пригощаєш іншого. Звісно, якщо хочеш. Офіціант записує оплачену тобою каву, "підвішуючи" її на окрему дошку. Згодом хтось з наступних відвідувачів закладу вип'є каву безкоштовно.

Керівник харківського інформагентства "Медіапорт" Зураб Аласанія не вважає це благодійністю, але погоджується, що принцип простоти, закладений в акцію, можна взяти за приклад для більш серйозних ініціатив.

Зураб каже, що українці "добріші, ніж про себе думають". Але бажання допомагати іншим часто натрапляє на бюрократичні бар’єри, недовіру до благодійних фондів і відсутність інформації. Хорошим справам, вважає Зураб, теж потрібна допомога.

Ідея "підвішеної кави" прийшла в Україну близько року тому, хоча зародилася дуже давно в італійських кафешках. Про давню традицію ділитися одне з одним кавою дізналися у світі після того, як французький письменник з італійськими коренями Тоніно Бенаквіста описав її у своєму романі "Мелавіта" у 2005 році.

Пізніше італійський поет, письменник і сценарист Тоніно Гуерра розповів про цю ж традицію в одному з радіоінтерв’ю.

Відомі люди надали поштовх цікавій "грі" у благодійність, яка швидко стала популярною серед інтернет-користувачів.

В Україну "Підвішена кава" також прийшла через соцмережі.

"Я прочитав про цю ідею, вона мені сподобалася, я подумав: "Чому б не зробити?", а не просто "лайкнути"? Десь місяць у мене пішов на підготовку реалізації. У нас і в Росії йшли паралельні процеси, ідея активно обговорювалася на форумах, зокрема, і у нас, на "Медіапорті", - розповідає Аласанія.

Вирішивши допомогти ідеї вийти з інтернету у реальний простір, медійник підключив свої зв’язки – знайомий дизайнер безкоштовно розробив логотип, а друзі-ресторатори почали інформувати відвідувачів про можливість "підвісити" каву.

"Я подумав: "Вийде, то вийде, ні – то ні". Я виклав на "Медіапорті" базову статтю і пішов до своїх друзів, знайомих, які володіють кафешками. Перші кілька десятків закладів були підключені через особисті зв’язки. На цьому практично вся моя участь закінчилася. Я просто розумів, що якщо воно піде, то піде і без мене", - розповідає Аласанія.

Зураб каже, що присвятив розкрутці акції кілька місяців, і тепер вона розвивається, як самостійний організм, майже без його втручання.

"Це не мій профіль, я журналіст. Зараз заклади приєднуються самі. Вони дзвонять, чи пишуть і питають, що потрібно. Я їм просто розповідаю, де скачати логотип. Вони так радіють, коли чують, що не потрібно платити. Смішні у нас люди, смішний час", - розповідає він.

Зараз до акції приєдналося чимало кафе, барів, ресторанчиків. Нещодавно у Києві навіть з’явилися "підвішені" ліки, а одна з хімчисток "підвісила" чистку брюк і краваток.

"Ця ідея взагалі не має ні кінця, ні краю. Є просто речі, які на неї не лягають зовсім. Наприклад, дзвонить школа для дітей-інвалідів і каже: "Ми хочемо курси підвісити". Я кажу: "Ну, як можна підвісити курси, це ж дорого…" Але їм просто сама ідея подобається", - каже Аласанія.

На його думку, найбільше людей приваблює простота, з якою можна допомогти іншим.

"Я не дуже хочу називати це благодійністю. Це неправильно. У мене була така ідея: те, що я підвішую, потрібно мені.. Людям подобається грати в ці ігри. Іноді підвішують і кажуть: "Віддайте найгарнішій дівчині". Як завгодно. Але я вважаю, що якщо ти комусь віддав, то ти зробив добре у першу чергу собі"

"Тут все просто, не потрібно жодних папірців, жодних зобов’язань. Хочеш – віддай, можеш – поділись. Не хочеш – ніхто тебе не змусить", - додає Зураб.

Акція дійшла до різноманітних закладів. Стійка "підвішених" послуг у "Народній хімчистці" у Києві

Він каже, що приємно здивований Україною, де ця акція пішла краще, ніж, наприклад, у Росії.

"Там повністю заглохло, зараз з Росії почали до нас звертатися. Просять приєднатися саме до нашої акції. З Канади пишуть і питають, чому у них теж нічого не йде. Я теж не розумію, в чому наша специфіка, але у нас ця акція повільно, але йде, не затухає", - зізнається Зураб.

"Звичайно, перша хвиля була така моднява, а потім зійшла. Але я з самого початку задумував, щоб це не було модою, щоб це перейшло в традицію", - додає він.

До акції приєдналася мережа "Пані аптека". Як розповів керівник PR-служби групи компаній "Фармпланета" Віктор Сальков, вони активно пропонують "підвішувати" ліки, а "знімають" їх переважно пенсіонери

Аласанія вірить, що подібна за принципом ідея колись переросте "у щось громадянське, соціальне чи політичне".

"На жаль, поки що я успішних прикладів не бачу. Чомусь у нас всі розраховують на якусь фінансову підтримку, а тут цього нема. Тут є прямий контакт людина-людина, і ніхто нікому нічого не винен. І навіть я зайвий у цій схемі. Може, саме тому воно і працює, я не знаю", - каже він.

P.S. Любі наші читачі! Якщо серед ваших знайомих є непублічні, але цікаві і непересічні люди, які роблять корисну для супсільства справу, повідомте нам. Ми обов'язково напишемо про них:)