"Ведичний садочок": вегетаріанство, ненасильство

Сьогодні не всі батьки хочуть віддавати дітей до державних садочків. Хтось через брак місць, хтось через відсутність щеплень, хтось через відмінності у поглядах на виховання чи харчування. Тому все більше з'являється приватних і "домашніх" садочків або клубів, де діти можуть розвиватися відповідно до поглядів батьків.

"Українська правда. Життя" вирішила ознайомитися з найцікавішими з них. Раніше ми вже розповідали про Вальдорфський садок. Цього разу – історія про "Ведичний садочок", який відкрився у Києві наприкінці вересня.

У ньому діти з 3-х років виховуються в різновіковій групі згідно з ведичними принципами і отримують вегетаріанське харчування.

Як удома

Великий будинок у приватному секторі на Нивках, газон на подвір'ї, на ньому – дитячий столик, стільці, гамак, пісочниця. Декілька дітлахів граються на вулиці, іще декілька – в домі.

Для догляду за 6-7 дітьми дорослих вистачає – окрім виховательки й няні, є ще подружжя організаторів, які живуть у цьому ж будинку, а також декілька мам. Їм дозволяють спочатку приходити разом із дітьми, щоб ті легше адаптувалися.

Організувало клуб молоде подружжя – Євген і Наталя Крилови, які шукали альтернативні варіанти виховання для власної дочки, зважаючи на свій світогляд і харчування. Здавши квартиру, переселилися в будинок, де і влаштували "Ведичний садок".

Справа наліво – організатори "Ведичного садочка" Євген і Наталя, вихователь Ольга

Оскільки ведичні писання дитячих садочків не передбачали, організатори вирішили створити тут атмосферу великої сім'ї.

Ліжечка у спальні двоповерхові, з натурального дерева, матраци і подушки з льону.

Одна велика кімната для розвитку дітей. Тут і іграшки, і спортивний куточок, і клітка з кроликом, якого часто випускають гуляти по всьому подвір'ї.

По центру кімнати – велике панно зі священним індуїстським символом "Ом". Під іншою стіною – камін, на вершині якого… православні іконки Ісуса Христа та Діви Марії.

Різноманіття

На здивування кореспондента "УП. Життя" Наталя відповідає, що ведичні знання не вступають у протиріччя з іншими релігіями, і в клубі дітям не нав’язують жодної з них.

Євген пояснює, що одним із основних принципів при створенні садочка визначив для себе різноманіття: "Щоб діти росли не зашорені, щоб вони бачили, що є різні люди, різні релігії, різні техніки".

За словами Євгена, до їх клубу ходять діти і атеїстів, і вайшнавів, і представників інших вірувань. Однак організовано водити дітей до якихось храмів чи агітувати за певні релігії не будуть.

"Я хотів би, щоб моя дочка в результаті навчання в цьому клубі зрозуміла якісь основні принципи, на які у мене пішло 30 років. Наприклад, що я не є моє тіло, або що ми всі різні", - пояснює він.

На питання про те, як дітям подається ідея Бога, організатор говорить: "Є певні базові речі, з якими треба погодитися. Наприклад, те, що Бог є. Просто у нього багато імен".

На сайті клубу згадується, що діти співатимуть мантри. Вихователь Ольга пояснює, що зараз мантри не співають, а в майбутньому це може бути тільки мантра "ом", яка використовується як в індуїзмі, так і в буддизмі. "Це універсальна мантра, яка просто допомагає людині настроїтися на своє внутрішнє сприйняття, на вище сприйняття", - говорить вона.

Ведичне виховання

Ольга пояснює, що ведичні принципи – універсальні, і використовуються часто і в звичайних садочках, і в сім’ях.

Один із таких принципів – ненасильство. "Ми не примушуємо дітей у щось грати або щось робити. У нас немає диктатури, криків, покарань. Ми стараємося дітей зацікавити, запропонувати", - говорить вихователь.

"Щойно у нас було заняття. Я просто дістала матеріал і почала голосом зацікавлювати, з театральною подачею: "Прийшла буква А, а тепер дивіться, вона привела з собою братика!". Біля мене одразу сіло четверо дітей. Двоє гралися далі, але весь час поглядали на нас. Потім один підійшов, потім другий. Вони можуть підходити, відходити, займатися своїми справами і в той же час дивитися, що я говорю", - навела приклад Ольга.

В той же час, діти дотримуються розпорядку дня і певних правил поведінки. Наприклад, забороняється виходити за територію, завдавати шкоду собі або іншим живим істотам, брати чужі речі.

"Ми не сваримо дітей, ми пояснюємо, чому це неправильно і які можуть бути наслідки", - каже вихователь.

У садочку є і іграшки, і спортивний куточок, і клітка з кроликом, якого часто випускають гуляти по всьому подвір'ї

Деякі принципи "Ведичного садочка" схожі на вальдорфські. Однак дещо принципово відрізняється.

Наприклад, діти граються звичайними іграшками, переважно розвиваючими, а не тільки саморобними або природніми матеріалами, немає заборони на телевізор і комп’ютер.

"Можна використовувати винаходи сучасної цивілізації на благо. На комп’ютері можна показувати навчальні фільми, програми, просто все це треба фільтрувати. У сучасному світі не тільки все чорне. Є й хороше, і треба це знаходити", - пояснює вихователь.

Вчений чи підприємець?

Найбільш цікавий ведичний принцип у клубі - це індивідуальний підхід до дитини з урахуванням її типу характеру або варни.

Ведичні писання виділяють чотири варни: відаючі (брахмани), воїни (кшатрії), господарі (вайш'ї), трудівники (шудри).

Історично в Індії варни стали синонімом каст і накладали жорсткі обмеження на тих, хто до них належав. Однак організатори "ведичного садочка" закликають не плутати індійські касти з варнами.

Вони ставляться до варн просто як до типу характеру людини, який вона отримує по своїй долі в результаті численних минулих життів і який важко змінити, а тому потрібно враховувати.

За словами Євгена, сьогодні у батьків із одними варнами можуть народжуватися діти з іншими.

При правильному вихованні з дітей із варни брахманів виростають священики, вчені, лікарі, духовні вчителі; із кшатріїв - керівники держави та підприємств, військовослужбовці, працівники силових структур; із вайш'їв - підприємці різного рівня, із шудр - працьовиті та старанні люди, які творчо підходять до своєї справи.

Для визначення варни у дітей від 1 до 3 років використовується нехитрий тест. По сторонах світу на значній відстані один від одного кладуть чотири предмети: священні писання (книга), зброю, гроші з зерном та інструмент і спостерігають, до якого з них інтуїтивно потягнеться дитина.

Якщо дитина обере книгу – це свідчить про приналежність до варни брахманів, зброю - кшатріїв, гроші з зерном - вайш'їв, інструмент - шудр.

За словами організаторів, результати такого тесту згодом підтверджуються у спостереженні за поведінкою дитини. І, відповідно до варни, до дітей можна по-різному знайти підхід, по-різному спрямувати їхню діяльність.

Однак у клубі не надто переймаються тим, щоб обов’язково визначити варну кожній дитині й зазначають, що в наш час це розподілення не чітке. "Просто треба знати, які в дитини позитивні якості і розвивати їх, а негативні усвідомлювати і з ними працювати", - каже вихователь.

Разом з тим, кандидат філософських наук, науковий співробітник сектору східної філософії Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Юрій Завгородній у коментарі "Українській правді. Життя" пояснив, що слово "варна" часто перекладається як "колір", але має також переклад "сутність", що вказує на зв’язок між варнами та природою людини.

За словами вченого, він не зустрічав у ведійській і ведичній літературі твердження, що в сім'ї представників однієї варни не може народитися дитина іншої.

Завгородній також зазначив, що описаний вище метод визначення варн у дитини схожий на метод визначення інкарнації Далай-лами в тибетському буддизмі, де дитина також інтуїтивно обирає з кількох предметів потрібний. За його словами, за схожим методом у сучасних сім'ях іноді визначають майбутні професійні схильності дитини.

Загалом же представлений у "Ведичному садочку" підхід близький до неоіндуїзму, говорить фахівець. Ця фаза у розвитку індуїзму передбачає включення елементів інших релігій. Пан Юрій згадує, що під час поїздки до Індії в одному з храмів навіть бачив серед святих зображення Ісуса Христа.

Він також зазначив, що сьогодні в Україні цікавість до ведичної культури зростає, тому ідею "Ведичного садочка" вважає досить перспективною.

За покликанням

Із дітьми працюють педагоги, які не тільки поділяють ведичні погляди на життя, але й мають відповідну кваліфікацію і досвід.

Вихователь Ольга – за освітою викладач математики, працювала в центрах раннього розвитку дитини, використовує свої напрацювання й тут. Заміжня, виховує дочку. "Деякий час я працювала в іншій сфері і зрозуміла, що це не моє, що мені хочеться працювати з дітьми", - говорить вона.

Ольга також займається з дітьми йогою в ігровій формі.

Англійську викладає педагог із великим стажем, мати двох дітей. Іще є викладач французької, філолог за освітою, яка також має досвід роботи з дітьми.

Однак головне, наголошують організатори – це особисті якості педагогів і те, щоб вони працювали за покликанням.

Вегетаріанці з народження

Діти в клубі вживають тільки вегетаріанську їжу, тобто без м'яса, риби і яєць. Молоко в їхньому раціоні – невід'ємний елемент.

Більшість продуктів, що використовуються в харчуванні дітей – екологічно чисті. Овочі вирощуються на власних грядках родичів організаторів, кухаря або їх знайомих. Молоко береться на фермі, а не в магазині.

Ведична страва кічрі від кухаря Олександра

Їжу готує кухар і вегетаріанець із 20-річним стажем Олександр Ломакін. Ведичному кулінарному мистецтву він навчався у відомих у світі вегетаріанської кухні майстрів Америки, Індії, Австралії.

Кухар сам пече хліб, робить топлене масло ґхі (обов’язковий продукт у ведичній кулінарії), сир із молока (панір), домашні йогурти.

Більшість дітей, які ходять до клубу – вегетаріанці з народження.

"Наша дочка природнім чином сама стала вегетаріанкою від народження – ніхто їй не забороняв. Коли були спроби бабусь нагодувати її, вона сама не хотіла. До речі, багато батьків, які приходять до нас, кажуть, що діти самі не їдять м'яса. Буває, що навіть батьки стають вегетаріанцями, бо дитина не їсть м'яса", - розповідає організатор "Ведичного садочка" Євген.

Майстер-клас із кулінарії

За словами вихователя Ольги, діти-вегетаріанці не агресивні, як багато інших дітей, а спокійні й налаштовані на сприйняття знань.

Одна з матерів, яка водить до цього клубу двох дітей, розповідає, що саме вегетаріанське харчування було для неї вирішальним при виборі місця виховання дітей.

Щодо можливого дефіциту необхідних для росту білків, кухар Олександр зазначає, що білки діти отримують із молочних і бобових продуктів.

"Якщо не давати достатньо білків у молоці і в бобових, виникне білкове голодування. Як правило, ті, хто намагається бути вегетаріанцем, припускаються цієї помилки, оскільки не вміють готувати бобові (їх треба добре розварювати) або не вміють робити з молока сир, або взагалі намагаються обійтися без молока", - каже він.

За словами кухаря, коров’яче молоко не тільки поповнює запас білків в організмі, але й "розвиває тонкі тканини мозку, необхідні для усвідомлення ключових істин".

"Якщо поєднати разом бобові й рис, виходить повноцінна комбінація амінокислот", - стверджує він.

Така страва називається кічрі і широко використовується у вегетаріанській кулінарії.

Кореспонденту "УП. Життя" пощастило потрапити до "садочка" саме в день, коли її подавали, і навіть перевірити на собі, що ведична кулінарія – це не тільки корисно, а й справді смачно.

І що цікаво – після відвідування цього закладу відчувається якийсь спокій і тепло. Просто всі, хто тут працює, від організаторів до кухаря, намагаються культивувати в собі "гуну благості", тобто намір віддавати, а не отримувати, допомагати іншим, а не командувати, і сприймають свою діяльність як форму служіння Тому, в кого багато імен.

Фото автора та зі сторінки "Ведичного садочка" в Facebook