Люди, які гуртом популяризують українське

381
3 жовтня 2012

"Ми сьогодні вперше у житті зустрілися, хоча разом займаємося спільною справою з 2008 року", - кажуть Василь Мартюк і Володимир Левчук перед інтерв’ю.

Ці молоді люди є активістами волонтерського інтернет-проекту "Гуртом". Самі хлопці кажуть, що є лише маленькою частиною великого цілого – спільноти ідейних людей, які популяризують усе українське – фільми, книги, музику, комп’ютерні ігри та програми.

Хтось назве їх піратами, які поширюють нелегально отриманий контент. Проте в Україні, де терабайти української культури опинилися у глибокому підпіллі, а не на телебаченні чи у кіно, їх місія набуває символічного значення.

"Так, ми пірати, але якісь… ідейні", - каже Володимир.

"…Такі собі Робін Гуди української культури", - додає з посмішкою Василь.

Сайт "Гуртом" функціонує за принципом торент-трекера, але користувачі пішли далі звичайного обміну фільмами і музикою. Вони перетворилися на команду, яка постійно шукає, оцифровує, зберігає і поширює контент українською мовою.

Активісти також самостійно перекладають субтитри та озвучують фільми, здійснюють українську локалізацію програм та ігор.

Найбільшим досягненням спільноти на сьогодні є професійна озвучка українською мовою світових кіношедеврів та сучасних популярних стрічок. Гроші на озвучку надають самі користувачі ресурсу, а фільми замовляються у студій, які раніше озвучували, наприклад, "Доктора Хауса", "Футураму", "Покидьки".

Активісти "Гуртом" з прапором спільности 

Засновником "Гуртом" у 2007 році став адміністратор під псевдонімом "Konfucius". Він пояснює, що зумів організувати групу однодумців, яка хотіла зробити українське доступним. Сьогодні ця людина займається технічною стороною сайту.

"Спочатку проект був дуже маленький, і вся інформація, яка була на сайті, вміщувалася на одному комп’ютері, або й на флешці. А тепер це 52 терабайти контенту", - розповідає Василь.

Зараз, за його словами, "Гуртом" відвідує щодня від 15 до 20 тисяч користувачів. Активісти власними силами переклали, субтитрували і озвучили близько 5 тисяч фільмів, мультфільмів та серіалів, а переклад і озвучення 30 стрічок було замовлено у професійних студій.

"Легального українського контенту майже немає"

Василь приєднався до "Гуртом" через рік після його створення і був одним з найактивніших користувачів.

"Доки не одружився, я сидів на сайті до ночі, інколи й до ранку, перекладав, заливав відео. У мене комп’ютер не вимикався", - сміється чоловік.

У свої 27 років Василь Мартюк встиг побувати мером міста Зборів на Тернопільщині.

"Я був наймолодшим міським головою в Україні, мені тоді було 23 роки. Перший запис у моїй трудовій – міський голова", - сміється він.

Вдруге міським головою Мартюк не став, йому не вистачило усього 200 голосів виборців. Тепер, за словами Василя, він нарешті може відпочити – допомагає батьку у бізнесі, виховує сина і доньку, продовжує активну громадську діяльність та допомагає порталу "Гуртом".

"Основна причина, чому ми почали цим займатися, проста - легального українського контенту просто немає. Скажімо, ми робили запис фільмів, серіалів з телебачення, щоб хоч якось їх зберегти. У 90-х телеканали економили на архівах - фільми на касетах переписували по декілька разів, через що переважна більшість озвучок того часу безслідно втрачена. Залишається лише сподіватися, що вдасться роздобути якісь поодинокі старі записи, зроблені з ефіру телеканалів", - розповідає Василь.

"Коли ми це починали, не думали, що досягнемо такого розвитку. Ми ні на кого не рівнялися. Спробували – вийшло. Таким чином ми рятували історію", - додає він.

Василь Мартюк 

Його колега Володимир продовжує, що у категорії втрачених часто опиняються й світові кіношедеври, і популярні стрічки.

"Найяскравіший приклад – це телесеріал "Роксолана". Лише половина його серій існує українською мовою, інша половина – зникла, її показують виключно з російським дубляжем. Та сама ситуація з фільмом "За двома зайцями" – він знімався в оригіналі українською мовою, але зараз його показують виключно російською. Ходять чутки, що оригінальна озвучка припадає пилом в архівах УТ-1 або студії ім. Довженка разом з багатьма іншими стрічками. З року в рік плівки псуються, з ними нічого не роблять!", - обурюється хлопець.

Киянин Володимир Левчук щойно закінчив ВУЗ і поки не працює, однак, як і Василь, є активістом "Гуртом" з 2008 року.

"Я був модератором розділу "Відео", спочатку витрачав на це 15 хвилин, потім - по декілька годин на день. Перевіряв релізи фільмів, підказував як їх оформлювати, пояснював новачкам, як користуватися ресурсом. Також модерував розділ, в якому відбувається обговорення", - розповідає він.

"Спочатку це був проект для популяризації української музики, фільмів в інтернеті. До озвучки ми дійшли лише минулого року, коли проект став вже дуже великий", - описує він шлях "Гуртом".

Хлопці розповідають, що починали "з банальних речей" – купували диски з фільмами, потім записували звук з телебачення і синхронізували з якісним відео, таким чином, рятуючи фільми від "вірної загибелі" в архівах каналів.

"Переважна більшість українських озвучок виконується на замовлення телеканалів, тому десь знайти їх неможливо - фільми з ними не випускаються у продаж. До речі, навіть ті дубляжі, що зараз роблять для кінопрокату, не завжди виходять на дисках - дистриб’ютори їх просто не постачають. А наші численні звернення до них залишаються марними", - каже Володимир.

"Тому ми вирішили рятувати ці озвучки самостійно. Все робилося колективно. Скажімо, одна людина записує звук, віддає іншій, яка вантажить відеоряд, оригінальну аудіодоріжку, чистить запис від шумів і зводить це до купи. Коли це викладається на сайт, підключаються люди, які допомагають поширенню цього контенту. Ще одна складова роботи – якісний постер фільму. У нас є дизайнери, які цим займаються, вони беруть оригінальну обкладинку, перекладають, роблять повністю українською", - додає він.

Горизонтальна самоорганізація

Координація між людьми відбувається через сайт – користувачі створюють нові теми, де домовляються, хто за які фільми береться.

Василь називає "Гуртом" "горизонтальною структурою", завдяки якій відбуваються дива самоорганізації спільноти. 

"З нашої горизонтальної структури постійно утворюються вертикальні. Скажімо, з’явилася ідея створити групу дизайнерів афіш, виділилося 10 людей, які вибудували свою команду, з керівником і заступником, і починають її реалізовувати. Проект реалізовано – вертикаль розпалась – а горизонталь як існувала, так й існує, чекаємо на нову креативну ідею. Ніхто нікого не примушує щось робити, ніхто не роздає завдань - усе відбувається само собою, на добровільних засадах" - розповідає Василь Мартюк про принцип роботи "організму".

"Це величезне середовище, на основі якого можна зробити дуже багато різних проектів. Головний ресурс – це спільнота, без неї нічого не буде. Хтось приділяє час, хтось – гроші, знання", - додає Василь.

Озвучування фільмів спільнокоштом

Наступним кроком у розвитку сайту стало самостійне озвучення фільмів користувачами.

"Один користувач виклав фільм "Мільйонер з нетрів". Він сам його переклав і озвучив, нікому про це не казав, а просто виклав готовий продукт", - згадує Василь.

Ця ідея швидко поширилася серед відвідувачів, і на сайті почали спонтанно формуватися підгрупи, які займалися озвученням в домашніх умовах.

"Ми тоді подумали: ми використовуємо роботу інших, а давайте свій продукт зробимо. Тому виникла ідея своєї студії. Ми зробили онлайн-кастинг голосів, виклавши експериментальний шматок відеоряду, який потрібно було озвучити. Користувачі записували свій голос і викладали аудіодоріжки на сайт. Залучалися ще й перекладачі", - розповідає Василь.

Так виникло кілька невеликих аматорських студій.

"Спочатку якість була не дуже високою, до того ж часто відбувалися затримки в часі – хтось захворів, хтось працює. Робилося все на чистому ентузіазмі", - каже Володимир.

"Згодом створилася група озвучки "Гуртом", потім ще кілька. Одна група припиняла існувати, інша ставала більш активною. В результаті з нашого сайту взяло початок кілька аматорських студій дубляжу. Тобто люди спілкувалися між собою, працювали над проектами і створили незалежні студії", - додає Василь.  

Василь Мартюк та Володимир Левчук 

Зі збільшенням контенту на сайті росла і спільнота. Переломним моментом для активістів став збір коштів, який було запроваджено у 2009 році.     

Мета була банальна – для нормального функціонування сайту потрібно було купити новий сервер, адже кількість користувачів постійно збільшувалася, портал "зависав" і робота гальмувалася.

"Ці гроші зібралися за кілька днів, ми навіть не очікували", - розповідають хлопці.

Тоді ж активісти зрозуміли, що цей механізм можна застосувати й для інших корисних цілей. Зібравши гроші наступного разу, хлопці змогли озвучити першу порцію фільмів на професійній студії.

"Ми вирішили взяти рейтинг фільмів незалежної міжнародної бази даних фільмів IMDв і озвучити українською усі 250 стрічок з цього списку. Українські студії дубляжу роблять нам знижку, тому що ми це робимо для українського користувача. Якби ми хотіли офіційно замовити в студії, яка дублює для кінотеатру, це було б у десятки разів дорожче", - розповідає Володимир.  

"Гуртомівці" під час зустрічі 

Вартість першої п’ятірки складала близько 10 тисяч гривень, але вдалося знайти спонсора, який левову частку цих грошей узяв на себе. Це був перший і останній поки проект, який реалізовувався частково за спонсорські гроші, за що на сайті була його реклама.

Взагалі "гуртомівці" принципово не беруть грошей у рекламодавців, називають свій проект некомерційним, волонтерським і воліють все робити власними силами.

"Вийшла перша п’ятірка, людям сподобалося. Друга п’ятірка коштувала приблизно стільки ж, але її збирали вже самостійно у повному обсязі. В цілому для двадцяти фільмів зібрали майже по 30 тисяч гривень. Ми також прийняли рішення, що 15% від усіх зібраних сум відправляємо на підтримку сайту – сервера, хостингу, технічної підтримки. Раніше за все це платив сам адміністратор, аж поки дружина йому не сказала, що з дому вижене разом з його сайтом, сервером і всім іншим", - сміється Василь.

За півроку на гроші користувачів було професійно озвучено 27 фільмів, ще 3 стрічки готуються.

"Ми співпрацюємо зі студіями "Омікрон", "Цікава ідея". В середньому один фільм коштує від 2500 до 3500 гривень. Ці озвучки – професійні, вони зовсім не поступаються якістю телевізійним", - розповідає Василь.

"Коли держава і приватні компанії нічого не роблять, щось робити мають люди"

Хлопці посміхаються, коли чують питання про їхнє ставлення до піратства по відношенню до їхнього контенту.

"Часто наші роботи з’являються на інших торентах, їх перезаливають на той же Ex.ua. Але ми тільки за. У нас навіть колись була окрема група людей, яка займалася поширенням цих робіт на інші ресурси. Ми не скупі!", - каже Володимир.

Василь Мартюк з дружиною та дітьми 

Рік тому спільнота розпочала ще один важливий проект – оцифрування раритетних видань, які псуються в бібліотеках або видавалися малими тиражами.

"Ми подумали: якщо ми вже озвучуємо фільми, чому б не зайнятися книгами. Почали питати, у кого є які можливості – техніка, унікальні чи просто цікаві книжки. На початок вересня вже оброблено 849 книжок. Один з найбільших проектів – це оцифрування 50-томника Франка радянського видання. Хтось мав один том, хтось – інший, і люди поступово сканували. Знову створилася окрема вертикальна структура і процес пішов", - розповідає Василь.

"Люди, які працюють над книжками, можуть навіть не знати, що хтось поряд збирає гроші на фільми, вони просто знайшли свою нішу і там роблять добру справу", - додає він.

 

Далі у планах "гуртомівців" – активніше зайнятися українізацією комп’ютерних ігор і програм. Для цього вже теж створені групи активістів.  

"З українськими комп’ютерними іграми взагалі біда. Молодь бавиться або російською, або англійською, але не українською. На сьогоднішній день хлопці переклали десь 15 ігор. Зараз є ідея взяти якусь гру і зробити повністю озвучку українською", - каже Володимир.

Василь каже, що отримує задоволення від того, що вибудовується нова вертикаль, запускаються нові проекти, навіть коли він сам не має до них прямого відношення.

"Я вірю, що наш сайт стане каталізатором якихось об’єднавчих процесів у самій державі. Я би хотів, щоб ми мали розуміння і підтримку в державних органах. Коли держава і приватні компанії нічого не роблять, щось робити мають люди", - переконаний Василь.

 

Володимир додає, що українці часто не знають, наскільки багато вони можуть зробити гуртом.

"Думаю, ми важкі на підйом. Скажімо, багато хто хотів би дивитися кіно українською, але за звичкою дивиться російською. Часто спрацьовує звичка, "мені так зручніше". Якщо говорити про "Гуртом", то мінімальне, що може зробити кожна людина – це подивитися фільм українською. Необов’язково щось модерувати, викладати. Перегляд фільму, подяка людині, яка це зробила – це вже добра справа", - каже він.

 "Мало лише ходити і казати "Я - українець!", кожен може і має щось зробити корисне для інших. Наприклад не виходячи з дому можна: відсканувати книжку, поділитися раритетним записом, власноруч перекласти субтитри чи озвучити фільм, зробити його доступнішим для інших. Це все буде для добра України, а портал "Гуртом" готовий у цьому допомогти", - додає Василь.

Фото надані Василем Мартюком, а також фото автора

powered by lun.ua