Етнодійтво з Клеопатрою, стрінгами і "нацистами". Фото

Цілий день 15 січня у Чернівцях гриміло, гуло і калатало: всією центральною частиною міста котився різнокольоровим цунамі ІІІ парад маланок "Маланка-фест". Цьогоріч у ньому взяло участь близько тисячі маланкарів, що робить парад маланок наймасштабнішим етно-дійством у нашій частині Європи.

І як не було багато учасників, та глядачів зібралося набагато більше: багато підприємств і установ дали чернівчанам вихідний у цей день. Тому подивитися на колону, що рухалася за маршрутом площа Філармонії — Театральна площа — Соборний майдан — Центральна площа і далі на пл. Філармонії прийшло ледь не все місто.

Попри солідні масштаби, маланка-фест багато в чому залишається локальним фестивалем однієї області. Хіба от чудові солом'яні "ведмеді" у супроводі "кози" з покутської Белелуї Снятинського району відповідають за міжобласний (якщо не всеукраїнський) статус заходу.

Белелуя — ветеран фестивалю, вона вже займала на ньому друге місце — і приїздить сюди щороку.

А от розпіарена маланка з Горошової (Борщівський район Тернопільщини) минулого року приїхала перемагати, та її зелений паровоз загубився на фоні яскравих машин-платформ з сіл Коровія, Чагор і Молодія, залишився непоміченим.

Цьогоріч на "Маланка-фесті" платформ теж було чимало: тісними вулицями повільно сунув фрегат з Клеопатрою на борту, рогатий бусик-будиночок черепашок-ніндзя, довжелезний "кадилак" з бразильськими красунями у самісіньких стрінгах...

На жаль, вплив телебачення на ідеї для свята занадто сильний: відразу три маланки привезли пересувні "пекельні кухні", в меню яких були "свіжоздерта шкіра по-податківськи" та "гей у шоколаді з помадкою".

Кавалькада з кількох десятків "перебраних" автівок ревом моторів та музикою з динаміків часто перешкоджала автентичним маланкам, які виступали на фестивальній сцені. І святу просто необхідна цензура: саморобні "ереговані" члени з кочанів кукурудзи в дитячих руках виглядали дещо дивно, та й зігуючі "нацисти" з села Спаська — моветон.

"Пригламурені" перебрані у карнавальних костюмах — це смішно, звичайно, але головна цінність — все-таки справжні маланки.

На святі були представлені всі куточки області: українська маланка у вельонах та з калаталами з села Бабин на Кельменеччині, бесарабські веселі "коні" з Вітрянки Сокирянського району, гуцульська з Вашківців на Вижниччині, молдовська з Маршинців Новоселицького району і, нарешті, справжній хіт фестивалю - румунська маланка з Красноїльська.

Її десант був найчисленнішим: з прикордонного селища у Чернівці прибуло відразу 250 перебраних "циганів" та солом'яних ведмедів. Кожен кут Красноїльська робить ведмедів крилатими, але форма у них абсолютно різна: серцеподібні — з Суса, схожі на копиці — з Путни, з розмахом крил до 5 метірв — з Дялу та Тражан.

Є тут і вершники ("калуци"), але їх набагато менше, ніж у подністровських районах області. Там же, навпаки, вже зникаючим видом маланкарської фауни є "ведмідь": хіба один на всю маланку. Зате які цікаві коні, прикрашені стрічками та дзеркальцями!

Їх шалений танець — головна частина маланок у Горбовій і Тарашанах з Глибоцького району.

Горбова справедливо посіла цьогоріч третє місце: і коні-"калуци" яскраві, і ідея хороша: селяни самотужки змайстрували з дерева не лише віз з колесами, а й пару волів.

У дерев'яних бичків рухалися ноги і голови, а з носів валив пар. Чудово! 20 тисяч гривень — винагорода горбівчанам за креативність.

[L]30 тисяч і друге місце дісталися Красноїльську, а перший приз (50 тис. гривень) журі досить передвзято присудило переберії з Вашківців, побудованій на алюзіях з російських телеканалів.

Навіть головна платформа цього селища називалась чомусь "Сказочная Русь" - і на ній гарцювали бояри та Путін. Дивно, що саме цю маланку вважають флагманом українського маланкарства, адже від української культури там практично нічого не лишилося.