Чи потребує Україна вчених? Три імовірні долі вищої освіти

30
29 січня 2013

Вищу освіту чекають зміни. На скільки кардинальними вони будуть залежить від того, "на чий бік стане" парламент.

Наразі у Верховній Раді зареєстровано три законопроекти, які суттєво відрізняються один від одного.

Перший – законопроект, який поданий групою депутатів від Партії регіонів. Для зручності будемо називати його "регіоналівський законопроект". Він зареєстрований у Раді наприкінці минулого року – 28 грудня. Його автори – "регіонали" Сергій Ківалов, Микола Сорока та Григорій Калетнік.

Другий – "опозиційний проект", зареєстрований 11 січня. Його автори – депутати від трьох опозиційних парламентських фракцій – "УДАРу", "Батьківщини" та "Свободи". Зокрема Арсеній Яценюк, Віталій Кличко, Олег Тягнибок, Лілія Гриневич, Леся Оробець, Ростислав Павленко, Павло Розенко, Олександр Сич та Ірина Фаріон.

В його основу ліг законопроект №9665-1, який раніше був підготований як альтернативний до законопроекту Кабміну. Проте ні перший, ні другий не були прийняті Верховною Радою 6 скликання і відповідно зняті з розгляду.

Третій – законопроект, який зареєстровано 21 січня позафракційним депутатом Віктором Балогою. Проте автором він не являється. Законопроект підготований робочою групою при Кабміні під керівництвом ректора Київської політехніки Михайла Згуровського. До робочої груп, яка була ініційована прем’єр-міністром Миколою Азаровим, входили освітяни, ректори українських ВУЗів, студенти та вчені. В народі даний проект охрестили "законопроектом Згуровського".

 

 

Проте тут є один нюанс – планувалось, що законопроект до Верховної Ради внесе Кабмін.

Третього грудня на закритому "малому" засіданні Кабміну законопроект про вищу освіту представляв віце-прем'єр Сергій Тігіпко.

"Документ був схвалений з умовою його узгодження в Міністерстві фінансів, Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту, а також у Міністерстві внутрішніх справ", - сказав Тігіпко.

Проте Кабмін так і не вніс даний законопроект на розгляд парламенту. В Раді, на прохання членів робочої групи, його зареєстрував позафракційний депутат Віктор Балога.

"Звернутися до Балоги було колективним рішенням. Ми хотіли звернутися до якогось незалежного депутата. Ми хотіли, щоб наш законопроект фігурував саме як експертний. Наша робота полягає в тому, щоб не було у ВР такої ситуації, коли конкурували б нібито провладний і опозиційний законопроекти", - розповів у коментарі "Українській правді. Життя" член робочої групи, президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт.

Він розповів, що за рік роботи, робоча група розглянула близько п'яти тисяч поправок.

"Законопроект опозиції у багатьох своїх положення концептуально дуже близький до нашого. Ми працювали з трьома законопроектами – Мірошниченка, Оробець/Яценюк та Міністерським", - сказав Квіт.

Він переконаний, що законопроект опозиції і робочої групи Згуровського "концептуально дуже пов’язані, оскільки вони орієнтовані на реформи".

Водночас, один з авторів "опозиційного законопроекту" Лілія Гриневич, попри багато спільного, бачить і суттєві відмінності цих двох законопроектів.

"У наших законопроектах спільні підходи - утвердження автономії вищих навчальних закладів, академічної мобільності, децентралізація управління освіти в противагу тому, що колись пропонував Табачник, чи того, що зараз намагається протягти "Партія регіонів", - розповіла вона нам.

Гриневич переконана, що група Згуровського, працюючи при Кабінеті міністрів, внесла дуже багато обмежень у свій законопроект.

"У нашому законопроекті ми пропонуємо такі зміни, які дають більше простору для розвитку автономії, які забирають у міністерства регуляторні функції і віддають їх іншому уповноваженому органу - Національній комісії регулювання освіти і науки", - пояснила голова комітету освіти і науки.

Гриневич розповіла, що у законопроекті опозиції, на відміну від проекту Згуровського, який зберігає традиційне держзамовлення, пропонується принципово інша система державних грантів на навчання за принципом "кошти за людиною". Тобто, коли людина за результатами ЗНО отримує грант на навчання і сама обирає собі вищий навчальний заклад.

За її словами, законопроект опозиції напрацьовували заздалегідь - ще перед виборчою кампанією. Фактично він обговорювався уже з вересня.

Гриневич не виключає, що у разі, якщо буде прийнятий законопроект Згуровського, то шляхом внесення правок, можна отримати дуже хороший і якісний продукт.

Водночас, вона розкритикувала законопроект, поданий раніше Партією регіонів.

"Цей законопроект знову пропонує нам централізовану модель управління вищою освітою, де передбачається ручне керування навіть у дрібних питаннях з боку Міносвіти", - вважає Гриневич.

"Наприклад, законопроект пропонує додаткові вступні іспити окрім ЗНО. У ньому немає нових прогресивних кроків, які створюють якесь оновлене законодавче поле для розвитку вищих навчальних закладів", - сказала вона.

В свою чергу, один з авторів "регіоналівського" законопроекту Сергій Ківалов у коментарі "Українській правді" заявив, що у парламенті вистачить голосів для прийняття їхнього закону.

"До будь-якого законопроекту можна висловити зауваження. Наприклад, я вважаю створення Національного агентства з якості вищої освіти у запропонованому порядку - передчасним, а обидва альтернативні проекти містять дискримінаційні положення щодо вступу громадян України на навчання за кошти фізичних або юридичних осіб у порівнянні з іноземними громадянами", - сказав він.

Що стосується того, що законопроектом пропонується вводити ВУЗам як мову викладання також російську, Ківало заявив. що він вважає, "що вказане положення може викликати хвилю обґрунтованого обурення".

За його словами, мова може йти лише про політичні провокації.

Та попри все, у всіх трьох законопроектів є суттєві відмінності. Зокрема це стосується формування державного замовлення, стипендії, мови навчання, болонського процесу, автономії ВУЗів, вступних правил і т.д.

Мова навчання

Законопроект ПР

Законопроект опозиції

Законопроект "групи Згуровського"

Мова (мови) навчання у ВУЗах визначається відповідно до Конституції та законодавства про мови.

Навчання у ВУЗах здійснюється державною мовою.

За бажанням студентів вищий навчальний заклад створює можливості для вивчення відповідними групами студентів мови національної меншини..

Мовою викладання у вищих навчальних закладах є державна мова.

ВУЗ має право прийняти рішення про викладання однієї чи кількох дисциплін іноземними мовами

Таким чином, у законопроектах опозиції і робочої групи Згуровського робиться акцент на викладанні саме державною мовою. У цих законопроектах дозволяється використання літератури іноземними мовами.

Натомість законопроект від Партії регіонів передбачає використання мовного законодавства - скандального "закону Колесніченка-Ківалова", прийняття якого у липні викликало акції протесту.

Державне замовлення

Законопроект ПР

Законопроект опозиції

Законопроект "групи Згуровського"

У проекті відсутня чинна гарантійна норма про співвідношення державного замовлення до кількості населення. А обсяг бакалаврів-бюджетників визначений як не менше ніж 51% від прийнятих на перший курс

Державне замовлення існує тільки для підготовки магістрів, спеціалістів та магістрів професійного спрямування, дослідників наук "для потреб органів влади, державних та комунальних підприємств, установ, закладів та організацій".

Державні гранти для здобуття освітнього чи освітньо-наукового ступеня вищої освіти надаються особам відповідно до їхніх навчальних досягнень за програмами загальної середньої освіти

У проекті збережені чинні соціальні гарантії – 180 студентів на кожні 10 тисяч населення мають навчатись за державний кошт. Водночас з’явились і нові показники - не менше ніж 51% від кількості випускників шкіл поточного року для молодшого спеціаліста та бакалавра та не менше ніж 50% (75% для дослідницьких ВНЗ) від випускників бакалаврату, що вчились на бюджеті, для магістрів

"Опозиційним законопроектом" пропонується принципово інша система державних грантів на навчання за принципом "кошти за людиною". Тобто, коли людина за результатами ЗНО отримує грант на навчання. У разі прийняття даного законпороекту держзамовлення не буде формувати Міносвіти.

Натомість проект ПР знімає чинну норму про співвідношення кількості студентів та населення загалом.

Проект групи Згуровського залишає чинні норми по співвідношенню кількості студентів і населення. Серед нового - пропонується розподіл державного замовлення залежно від того, куди ідуть найсильніші за результатами ЗНО вступники.

Стипендія

Законопроект ПР

Законопроект опозиції

Законопроект "групи Згуровського"

Стипендії поділяються на академічні та соціальні. Розмір академічної стипендії повинен бути не меншим за прожитковий мінімум. Умови її нарахування не закріплюються у проекті, а визначаються кожним університетом окремо

Кількість осіб, що отримують академічні стипендії, повинна становити не менше 70% від кількості осіб, що навчаються у вищому навчальному закладі виключно за кошти державного або місцевого бюджету. Стипендія входить до розміру отримуваного державного гранту. Сума стипендії має поступово збільшуватись і до 2016 року має прирівнятися до мінімального прожиткового мінімум

Академічна та соціальна стипендія встановлюються на рівні прожиткового мінімуму (для молодших спеціалістів – 2/3 від нього), що пропонується зробити поступовим підвищенням до 2016 року.

Спільне для трьох законопроектів те, що вони встановлюють розмір стипендії на рівні прожиткового мінімуму. Проте проект ПР позбавляє студентів соціальних гарантій щодо отримання стипендії.

Натомість проекти опозиції та групи передбачають гарантовану кількість студентів, що мають отримувати стипендію.

Окрім цього група Згуровського пропонує нараховувати стипендію з огляду на позицію в рейтингу, а не сам середній бал студента, який зараз є "4".

Болонський процес

Законопроект ПР

Законопроект опозиції

Законопроект "групи Згуровського"

У проекті відсутні згадки про Європейську кредитно-трансферну систему, кредити (ЄКТС), про мобільність студентів чи про можливість вибирати частину дисциплін.

В проекті прописані загальні декларативні норми про те, що діяльність у вищій освіті здійснюється, зокрема, на принципі інтеграції системи вищої освіти у світовий та європейський освітній простір

Зафіксовані терміни ЄКТС, кредит ЄКТС, додаток до диплома європейського зразка та його складові. Також там згадується про додаток до диплому європейського зразка.

Навантаження одного навчального року за денною формою навчання становить не менше 60 кредитів ЄКТС

Законопроекти опозиції та групи Згуровського обумовлюють основні поняття Болонського процесу, натомість проект ПР про них не згадує. У всіх проектах задекларована інтеграція у Європейський простір вищої освіти.

Вступні правила

Законопроект ПР

Законопроект опозиції

Законопроект "групи Згуровського"

Вступ має відбуватись за окремими правилами для бюджетників та для контрактників. Перші здають ЗНО, середній бал атестату та вступні екзамени (останнє - лише для національних вишів), вагу кожного з них визначає сам університет. У свою чергу для контрактників університет пропонує свої правила вступу та порядок обчислення конкурсного балу

Вступ має відбуватись за однаковими правилами для бюджетників і контрактників. При вступі на бакалаврат рахуються бали ЗНО та/або тесту на загальну навчальну компетентність (ТЗНК); шкільний атестат рахується у кількості, не більшій ніж 10% від загального конкурсного бала.

Пропонується закріпити, що при вступі конкурсний бал визначають лише сертифікати ЗНО та середній бал в шкільному атестаті у співвідношенні не менше 20% на кожен сертифікат та не більше 10 % для балу в атестаті. Для окремих спеціальностей, де є потреба у випробовуванні творчих та фізичних здібностей, відведено не більше 30% для спеціальних конкурсів

 Отже законопроект ПР пропонує дозволити національним університетам проводити вступні іспити. Це в якійсь мірі означає повернення назад. Також пропонується, щоб вступ на контракт для всіх вишів відбувався за умовами, визначеними самим ВНЗ.

Законопроект опозиції пропонує проводити зовнішнє незалежне оцінювання для вступу на магістратуру.

Ліцензування

Законопроект ПР

Законопроект опозиції

Законопроект "групи Згуровського"

Громадська рада з якості освіти готує висновок щодо можливості видачі ліцензії на здійснення освітньої діяльності, за якою здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти. Саме ліцензування проводиться незалежними (недержавними) установами оцінювання та забезпечення якості вищої освіти, уповноваженими для цього згаданою радою.

Ліцензування здійснює Нацкомісія. Ліцензування ВНЗ проводиться протягом 2 місяців з дня подання заяви ВНЗ. Перший раз за спеціальністю надається ліцензія терміном на 5 років; подальші - на 10 років.

Експертний висновок для отримання ліцензії на освітню діяльність надає Національне агентство з якості вищої освіти, міністерство у 10-денний термін на підставі цього висновку видає ліцензію. Якщо висновок був позитивний, а МОНМС так і не видало ліцензії у визначений термін - ВНЗ має право провадити освітню діяльнісь без отримання ліцензії

Таким чином, рано чи пізно, на розгляді парламенту опиниться три законопроекти. Один з них - законопроект Партії регіонів - яскраво відображає інтереси Міністерства і його очільника, члена ПР Дмитра Табачника.

Другий - законопроект опозиції - цілком міняє всю теперішню систему вищої освіти. І третій - законопроект групи Згуровського - є, по суті, чимось середнім між першим і другим.

При написанні статті використовувалися матеріали Центру Дослідження суспільства.

powered by lun.ua