Німці "сповідаються" в інтернеті, описуючи на спеціальних сайтах свої провини

7
2 лютого 2013

Серед інших тут пише чимало жартівників, а також схильних до ексгібіціонізму – описувань сексуального характеру на деяких зі сторінок явно забагато, пише "Німецька хвиля".

Інші дописи є абсолютно невидовищними, але при цьому викладені настільки детально, що складається враження: тут хтось явно хотів очистити душу. Проте одне у публічних сповідях є спільним - вони слугують вуаєризму читачів та читачок та не мають майже нічого спільного із "справжньою" сповіддю у християнському сенсі цього слова.

"Офіційних" церковних місць для сповіді у мережі немає, хоча така ідея не є такою вже абсурдною. Наприклад, анонімність, яку створює у церкві стілець для сповіді, в інтернеті надається автоматично, а таким чином і шанс на справжню відкритість між тим, хто зізнається у гріхах, та духовником.

Однак принаймні у католицькій церкві онлайн-сповідь, станом теологічної свідомості на сьогодні, неможлива.

Відкриття своїх гріхів і насамперед їхнє відпущення священиком належить до семи "сакраментів" - "священних таїнств", які є "ознакою та інструментарієм" для зустрічі з Богом.

Але в інтернеті немає "таїнств", сказано у ватиканському папері "Церква та інтернет" 2002 року: "Віртуальна реальність не замінить справжньої присутності Христа в євхаристії" та "таємну реальність інших таїнств".



powered by lun.ua