Cтуденти вживають "допінги для мозку"

157
20 березня 2013

"Йдеться про прийом психоактивних субстанцій, тобто речовин, які впливають на мозкову діяльність та вживаються з метою підвищення працездатності. Отримують їх тільки за рецептом", - пояснює Клаус Ліб, директор відділення психіатрії та психотерапії університетської клініки міста Майнц, пише "Німецька хвиля".

Саме тут провели відповідне дослідження щодо вживання студентами допінгу для мозку.

Вчені опитали близько 2600 студентів та з'ясували, скільки засобів, що впливають на підвищення продуктивності праці, вони приймали протягом останнього року.

"Кофеїнові пігулки, амфетамін або риталін 20% студентів вживали щонайменше один раз, аби підвищити свою працездатність", - підбиває підсумок дослідження Ліб.

Такий високий показник вживання стимулюючих засобів пояснюється застосованим вченими видом опитування – останнє було анонімним. Водночас під час опитування вчені не розрізняли стимулятори за видами  – кофеїнові таблетки, амфетаміни чи інші медикаменти.

Психолог Тім Пфайффер-Ґершель з німецького Інституту терапевтичних досліджень додає, що часто має місце невідповідність між суб'єктивним сприйняттям дії препарату та об'єктивно доведеною його здатністю стимулювати продуктивність праці.

Наприклад, особи, які у великій кількості вживають стимулятори, схильні до переоцінки своїх можливостей.

Після покращення настрою зазвичай настає його погіршення. І коли дія стимулюючих засобів знижується, то люди вдаються до вживання наступної дози стимуляторів. Однак це має й певні негативні наслідки: "Власну здатність я приписую тому факту, що штучно себе стимулював, - пояснює Пфайффер-Ґершель. - Це один із симптомів, які ми відносимо до факторів психічної залежності".

Крім того, проведені дослідження засвідчили, що вживання речовин, які утримують в активному стані і ніби повинні призводити до підвищеної продуктивності, не завжди має бажаний ефект: під дією стимуляторів люди схиляються до більш імпульсивних реакцій.

У студентів на іспитах це може проявлятись у тому, що вони швидше відповідають, але показують гірші результати, ніж їхні однокурсники, чи такі самі, як колеги, які вживали препарат плацебо.

Вид продуктивності, якої прагнуть особи, які вживають стимулятори, також відіграє велику роль.

"Якщо ви маєте завдання запам'ятати велику кількість цифр або фігур в якійсь грі, то це можна легко покращити", - каже Шляйм. Якщо ж йдеться про більш складні завдання чи планування, тоді ці засоби діють, швидше, контрапродуктивно.

Дослідження показали, що студенти, які вчаться погано, тобто перебувають у нижній частині спектру успішності, є групою ризику при вживанні "допінгу для мозку".

У цій групі перебувають також люди, які сильніше піддаються дії стресу, ніж інші.

Межа між зайвою філіжанкою кави та медикаментозним допінгом дуже розмита, а ідея збудження за допомогою різних субстанцій не нова.

Шляйм каже, що деякі з подібних медикаментів уже давно "з бородою". А відчуття, що маєш більше енергії та можеш залишатись бадьорим,  є не новим параметром мислення, а дуже суб'єктивним сприйняттям.

"Тож чудодійних речовин ще точно не винайшли", - наголошує Шляйм.

powered by lun.ua