Французький художник показав Чорнобиль у картинках. Фото

Еманюель Льопаж - французький художник, сценарист, колорист французьких коміксів BD (bande dessinée). В його доробку - двадцять два альбоми BD.

Еманюель Льопаж 2008 року за підтримки асоціації "Les Dessin’acteurs" відвідав зону відчудження. За своїми враженнями він видав книгу "Квіти Чорнобиля" у спіавторстві з Жільда Шасбоф.

"Весна у Чорнобилі" - його найновіший альбом. Він виданий 2012 року у видавництві "Futuropolis" (погортати сторінки альбому можна ось тут).

За свою роботу з чорнобильською тематикою Еманюель Льопаж отримав Диплом французької асоціації "Українські перспективи-2013".

- Коли і як саме ви почали малювати BD?

- Я ніколи не уявляв, що буду робити щось інше! Я думаю, що бажання малювати BD жило в мені завжди. Дуже рано я почав рисувати розкадровку історій.

Моя мотивація ще більше підсилилася після зустрічі у віці 13 років з одним із класиків BD того часу – автором альбомів Спіру.

В той час мене не цікавив малюнок як такий. Єдине, що мене дійсно цікавило - це можливість розповісти історію малюнком.

Я почав публікувати мої перші історії у віці 16 років у невеличких місцевих періодичних виданнях та опублікував мій перший справжній альбом, коли мені не було ще й двадцяти років. BD – це моє життя!

- Чому ви обрали форму розповіді про подорож до Чорнобилю, а не вигадали історію, щоб розповісти чорнобильську драму?

- Я був у Чорнобилі у 2008 році на запрошення однієї асоціації. Метою було видати розповідь про подорож-свідчення того, що відбувається у Зоні за 22 роки після катастрофи. Цей альбом вийшов 2008 року, авторські права належать асоціації "Діти Чорнобиля".

Я мав бажання продовжити цей досвід у вигляді BD - мене справді вразило побачене під час подорожі у Зону.

Спочатку я хотів відштовхнутися від вигаданої історії – створити художній твір. Якщо точніше, то я хотів уявити, що трапилося б у Франції у випадку ядерної катастрофи через 22 роки. Я уявляв драму Чорнобиля у Франції.

Я хотів, щоб читачі зрозуміли, якими були б наслідки атомної катастрофи у країни, де вибір атомної енергетики представляють як найкраще і найбезпечніше рішення енергетичних проблем.

Я хотів уявити неможливе. Але трапилася Фукусіма, і раптом моя вигадка стала реальністю.

Тому в мене не було іншого вибору, ніж розповісти у BD про мою подорож до України 5 тому.

Зображення з книги "Квіти Чорнобиля"

- Які обмеження несе жанр BD у тому, що стосується таких трагічних тем? І навпаки – які переваги він дає авторові порівняно з іншими жанрами ?

- В BD все можливо. Тут можна розповісти все. Якщо порівнювати, наприклад, з документальними творами, я можу вигадати кадри, яких мені бракує, поринути в історію, у мою власну вигадану історію, уявити те, чого мені не вистачає.

- Більше чверті століття пройшло після Чорнобильської драми, яка стала прелюдією розпаду СРСР, як ви сьогодні розумієте фразу Вольтера "Україна завжди прагнула до волі"?

- Я думаю, що потрібно зробити ще багато чого для того, щоб країна завоювала свою волю, до якої вона так прагне, і на шляху до якої є Росія, захоплюючий гігант, який пожирає все навколо себе.

Але з часів Помаранчевої революції ви стали на шлях розуміння. Навіть якщо досі все не так просто, і ніхто не застрахований від повернення до минулого.

Як казав Че Гевара, "революції - це завжди програні битви, але битви, які відбуваються знову і знов". Диктатори ніколи не зможуть згасити надію.