До України привезли "Книгу мертвих"

19
9 травня 2013

Раніше "Книга мертвих" була презентована в Польщі, Ізраїлі та деяких країнах Євросоюзу, пише "Німецька хвиля".

Тепер Шаде поставив собі за мету ознайомити з цим виданням українців, поінформувати про їхніх загиблих співвітчизників та анонсувати пошук родичів загиблих в часи Другої світової війни в Німеччині.

Ініціатива видання книжки виходила від асоціації "Меморіал жертвам війни і тиранії, на цвинтарі Брауншвейга". Ульрих Шаде є її керівником.
Цей проект фінансується представниками католицької та протестантської церков, єврейської громади міста Брауншвейг, німецької Комісії з військових могил, профспілками та окремими приватними особами.

"Ми не лише видали тритомну "Книгу мертвих" з іменами загиблих та похованих на цьому цвинтарі, а й заснували тут капличку і спорудили "Стежку миру", на якій встановлені пам'ятні знаки та стели, що позначають місця поховань людей різних національностей. Найбільш докладна інформація про це німецькою мовою міститься на спеціально створеному сайті: www.gedenkstaette-friedenskapelle.de", - розказав Шаде.

Кілька десятків копій "Книги мертвих" планується розіслати по обласних бібліотеках України.

За спостереженнями Ульриха Шаде, сьогодні порозуміння між молодими людьми є значно більшим, ніж між людьми старшого віку.

"Наприклад, ворожість та ненависть між німцями та французами в людей мого покоління часто була такою, що вона навіть успадковувалася. Але тепер цього нема. Сьогодні неможливо знайти в нас когось зі школярів, хто був би готовий завойовувати Париж. Радше йтиметься про відпочинок, чи подорожі та екскурсії. Тепер ми хочемо зробити свій внесок у подолання упереджених ставлень до народів Східної Європи", - розповів Шаде "Німецькій хвилі".

Він також пояснив, що через брак інформації німці часто не розрізняють в багатьох випадках українців і росіян.

"Коли я роблю екскурсії для школярів на цвинтарі, я іноді зупиняюся біля пам'ятника, на якому викарбуваний текст української та німецькою мовами. Тут є нагода для школярів пережити ефект несподіванки та великого здивування. Я прошу тих, хто вивчає російську мову, прочитати напис", - розповідає Шаде.

Коли хтось із дітей з числа пізніх переселенців до Німеччини, які ще пам'ятають російську, намагається прочитати український напис, він зрештою буває змушений визнати, що не може його зрозуміти.

"І його друзі бувають дуже здивовані тим, що це є інша мова. Я намагаюся їм пояснити це на прикладі подібності та розбіжностей між німецькою та голландською мовами", - додає Ульрих Шаде.

powered by lun.ua