Досвід одного перетворення

34
9 травня 2013

Литовські вузи вв'язуються у конкуренцію за українських студентів. Литва, яка після вступу до ЄС активно розвиває наукову і освітню сферу, намагається заманити українців низькими цінами, англомовним навчанням і дипломом, який визнається у Європі.

Ольга Наумець з Рівного здобувати знання вирішила закордоном. У травні дівчина отримає диплом бакалавра литовського університету LCC і хоче одразу повертатись в Україну шукати роботу: "Я дуже хочу працювати. Втомилась просити гроші у батьків, мені 22 роки і я думаю, що треба вже самій заробляти".

Оля — успішна студентка, яка є ще й керівником студентського самоврядування у цьому вузі, а тому має повноваження бути присутньою на засіданнях керівництва. У цьому приватному виші з християнським ухилом (вивчення Біблії обов'язкове для всіх) навчається найбільша для Литви кількість українців — 71 зі 152.

Але на відміну від Олі, більшість інших студентів LCC в Україну повертатись не поспішають, а витрачання грошей на навчання закордоном пояснюють просто – на батьківщині за навчання теж платити довелося б.

"Коли я дізнався, скільки мені треба заплатити за навчання тут, я розумів, що більше цієї суми не буде. В Україні скоріше за все це ще будуть гроші за екзамени. За ці самі гроші я тут вивчусь, і рівень освіти буде вищий", - пояснює ще один студент з Рівного Дмитро.

Українські студенти, які зараз навчаються в LCC

LCC – один з 38 литовських вузів, 17 з яких державні. Іншим вузом, де українських студентів навчається найбільше, є найстаріший і напотужніший у країні Вільнюський університет - 21 українець у 2012 році здобував у ньому освіту.

На відміну від приватного LCC, у Вільнюському університеті можна навчатись безкоштовно, якщо вдасться отримати стипендію.

Без ручного керування

"Де народжується демократія? В університеті. Там з'являється критика і критичний погляд на життя", - каже заступник міністра освіти і науки Литви Рімантас Ваіткус.

Його країна зробила ставку на освіченість населення і розвиток науки, інновації. Тепер тут створюються п'ять наукових центрів, активно освоюються європейські кошти на різні проекти, закупівлю сучасного обладнання і проведення досліджень.

До того ж, в Литві діє відомий лазерний кластер, який складається з 15 компаній і двох інститутів (тут виробляються лазери для світових вузів, наукових центрів і компаній).

 Рімантас Ваіткус каже, що його країна з хабарництвом при вступі у вуз теж боролась незалежним оцінюванням. Комп'ютерна програма також визначає, який студент може вступити у який вуз

На запитання, у чому секрет успіху, адже до 1991 року Литва, як і Україна була у складі Радянського Союзу, пан Ваіткус каже: "Ми про прагнення вступити у ЄС говорили одразу".

"Тоді ж з'явились консультанти з європейськими грошима, які нам радили, що варто робити, яким чином покращити якість освіти. Ми подивились, що ЄС в середньому 1,8% національного доходу віддає на наукові розробки і впровадження. А ми – 0,9. Це мало, одразу з’являється прагнення дотягнутись до Європейського союзу", - каже заступник міністра.

"Не хочеться бути в ЄС останніми. Ми не останні, бо з’явились Румунія і Болгарія, але наші три балтійські країни теж між собою конкурують", - напівжартома пояснює Рімантас Ваіткус.

Дух конкуренції пронизує і вузи країни — їхнє бюджетне фінансування залежить від багатьох факторів – від чисельності студентів до наукової активності викладачів.

"Чим кращий журнал, у якому публікується вчений, тим більше балів він отримує з базового фінансування, тим більше грошей отримує університет і факультет цього вченого", - пояснює нехитру арифметику бюджетних коштів заступник директора відділу науки Вільнюського університету Віда Лапінскайіте.

Цей виш у Литві найпотужніший — він є у рейтингу QS, щоправда аж на сходинці 501+ місці. Ще два литовські вузи у цьому рейтингу потрапляють до 700-ки лідерів (Вільнюський технічний університет Гедиміна і Університет Вітовта Великого).

Для порівняння – Варшавський Університет на 398 місці, український Університет ім..Шевченка на такій самій сходинці, які і Вільнюський - 501+.

Запитання про не дуже високі місця литовських вузів у світових рейтингах не псують настрій пану Ваіткусу: "Рейтинг не означає, що університет має працювати для нього. Рейтинг – це перевірка себе, а також орієнтація того, куди варто рухатись".

"Рейтинги всі люблять, але якщо хтось визнаний найкращою жінкою у світі, це ще не означає, що вона саме така. Це лише означає, що у цьому місці, у цей час, у цьому конкурсі вона стала найкрасивішою жінкою у світі", - коментує заступник міністра освіти.

Університетська каса

У Литві автономія вузів прописана у Конституції 1991 року, університети крім фінансування від держави, заробляють ще чималі кошти від реалізації різних проектів.

Один з таких невеликих вузів, у якому налічується лише 6 тисяч студентів — Клайпедський університет. Свій річний бюджет у 117 мільйонів літів він формує з трьох основних джерел: гроші від держави (25 млн), ще 20 — від плати студентів за навчання, а решта коштів — так звані проектні.

"Як освоїти ці гроші - це найголовніше. Ми раніше думали: от були б гроші, ми знаємо, що з ними робити. А коли вони є, розуміємо, що вони даються на певний строк і ти маєш дати конкретний результат" , - каже ректор Клайпедського університету Ваідутіс Лауренас.

На території його вузу будується Науково-технологічний центр, створюється науково-дослідне судно, закуповується обладнання.

Усе це, звісно, за європейські гроші. За них таки у Клайпедському університеті вже діє лабораторія досліджень забруднення повітря і Балтійського моря, яке має дуже високу інтенсивність руху транспорту.

У цій лабораторії бізнес вже робить замовлення, розповідає її директор Витавт Смайлус: "Ми виконували господарські договори з підприємцями, маємо контакти з судохідними компаніями".

Лабораторія досліджень забруднення повітря і Балтійського моря, яке має високу інтенсивність руху транспорту

Хоча ректор вузу каже, що співпраця з бізнесом у них не набагато краща, ніж в Україні. Ситуацію прояснює заступник міністра освіти: "У нас дрібний бізнес і він не дуже зацікавлений у інвестиціях в науку".

Інтернетизація всієї країни

Литва у світових ЗМІ нині тепер характеризується як країна економічного буму – попри економічну кризу в країні росте ВВП (5,9% у 2011 році і 3,6% у 2012) 

У цій малонаселений країні (майже 3 мільйони, що менше, ніж в Києві), більше половини мешканців володіють двома іноземними мовами, а сама Литва посідає першу в ЄС сходинку за кількістю населення 25-34 років, які мають університетську освіту (49% населення).

"Тепер не лише у нашому Вільнюському університеті, а в Литві дуже багато уваги приділяється інтелекту і бізнес якостям людини. Дуже багато можливостей навчання. Студенти не мають платити, а лише вчитись", - каже заступник директора відділу науки Вільнюського університету Віда Лапінскайіте

 Вільнюський університет - найстарший у Литві. Зараз у ньому навчаються 22 тисячі студентів, хоча і в цьому виші їхня кількість з кожним роком зменшується

Литва також перша у Євросоюзі за швидкістю передачі даних через Інтернет, знайти місце з безкоштовним Wi-Fi тут не проблема.

Як пояснюють у державній організації Invest Lithuania, у країні є близько 845 місць з безкоштовним інтернетом, куди будь-яка бабуся може прийти і поспілкуватись з внуком по скайпу – кілька років тому усіх литовців, які хотіли навчитись користуватись комп’ютером та інтернетом безкоштовно цьому вчили у рамках спеціальної державної програми.

Декан факультету фундаментальних наук Вільнюського технічного університету Гедиміна Рімантас Белевічіус розповідає, що у Литві кожного року з університетських лав виходять близько 1400 студентів-айтішників.

"Але країна каже "дайте ще, бо нам не вистачає", - каже Рімантас Белевічіус.

На його факультеті всі юні програмісти працевлаштовані ще з 3 курсу. А міжнародні компанії, які раніше приходили розповідати про роботу студентам третього року навчання, вже просяться до другокурсників.

В університеті Гедиміна крім лабораторії по визначенню міцності будматеріалів і лабораторії, яка вивчає альтернативні джерела енергії, є ще мультимедійна - тут студентии можуть створювати свої стартапи

Університет Гедиміна може похвалитись великою чисельністю іноземних студентів (з України, щоправда, там навчаються лише 6).
Але він теж відчуває на собі загальнонаціональне зменшення кількості студентів. Ця тенденція пов’язана зі зменшенням народжуваності і така ситуація триває останні кілька років.

Крім того, вступ до ЄС відкрив кордони молоді і талановиті студенти вирушили вчитись в університети Британії, Німеччини.

Чимало з них потім так і не повертаються до Литви. Але в країні вирішили спробувати їх повернути і так з’явилась програма річного стажування в уряді найуспішніших литовських студентів, які навчаються у закордонних вузах.

Впродовж 4 місяців такі випускники працюють у міністерстві і розробляють якусь конкретну проблему, яку потім цілком ймовірно може бути прийнято. А талановитий стажер може передумати будувати кар’єру закордоном – адже у своїй країні він може на щось впливати і щось міняти.

Поїздка журналіста здійснена за підтримки Education Exchange Support Foundation



powered by lun.ua