Нікому не потрібні: контрасти некурортного Криму. Фото
У високий сезон найдорожчий номер в кримському готелі можна зняти за 55 тисяч гривень (близько 7 тис. доларів США).
Ціни на більш-менш пристойні квартири в Ялті стартують від 2,5 тисяч доларів за квадратний метр і закінчуються чималенькою кількістю "нулів", пише у своєму ЖЖ фотограф.
Без жодних проблем можна знайти пропозиції про продаж нерухомості на Південному березі Криму за п'ять-сім мільйонів доларів і вище. Крім того, з кожним роком відпочинок в Криму все дорожчає, часто перевищуючи за ціною сусідні причорноморські країни.
Квартали однакових будинків будувалися багато років тому за якоюсь програмою. Щасливі люди отримували ордери та ключі. Напевно, це було дуже давно... |
В свою чергу, міністерські чиновники б'ються за поліпшення іміджу Криму: власноруч зрізають болгарками шлагбауми на шляху до пляжів, їздять на різні форуми, і як мантру повторюють відвідувачам тези про те, що в Криму неймовірно круто.
Але при цьому, ці ж самі чиновники зовсім забули про те, що життя на півострові зосереджене не лише на морському узбережжі.
Господар подвір'я проводжає знімальну групу нехорошим поглядом |
Можна запитати у будь-кого з них, скільки разів він відвідав Ялту, Алушту, Судак, Коктебель, Євпаторію або Новий Світ... Думаю, навряд чи вони зможуть точно відповісти.
Але є питання, на яке вони зможуть відповісти моментально: скільки разів вони побували в Марфівці, Пташкиному, В'язниковому, Кіровому, Калиновому, Новомиколаївці, Привільному, Чапаєві, Рубинівці?
Зів'ялі троянди на похиленій брамі та лава не для закоханих |
Упевнений, що більшість з-них жодного разу не бували в цих Богом забутих селах. Інакше, вони б спочатку розбили собі зуби на місцевих дорогах, навіть сидячи в зручних Мерседесах, а потім місцеві мешканці їх би просто порвали, як мало не порвали нас лише тому, що ми знімали їх розбиті часом халупи.
Помешканнями ці будинки вже багато років як назвати не можна...
Купа покинутих домів "доживають" свої останні дні |
Якщо чесно, важко уявити, як і на що тут живуть ці нещасні люди. Тут немає нафти, моря, металу, тут проблеми з прісною водою, тут абсолютно неродюча земля. Навіть не те, що неродюча, а агресивна - навколо багато солончаків і пересохлих соляних озер, з яких вітер роздуває кристали солі по всьому степу.
Таке відчуття, що кінець світу настав тут трохи раніше всіх пророцтв. До речі, багато сіл в цих місцях зникли після війни. Решта зникнуть і без неї. Самі.
Місцевий чоловік був налаштований дуже агресивно |
Продати ці квадратні метри і землю нереально навіть по 100 доларів (швидкий пошук оголошень про продаж будинків і ділянок у названих селах не дав жодних результатів), а всі, хто має родичів в більш сприятливих місцях, напевно, вже давно виїхали.
Майже неймовірна картина - двійня на пустих вулицях села |
Решта просто доживає. Разом зі своїми похиленими і розваленими будинками.