Як не "застрягнути" посеред життя. Топ-7 порад

— 25 жовтня 2013, 14:53

Рутинне існування, що складається із роботи та піклування про родину і сплати рахунків, змушує нас почуватися автопілотом та позбавленим натхнення. Зокрема, тиск того, що ми маємо досягти успіху, так само заводить нас у глухий кут. Діалог із собою, що починається словами "Я маю...", "Я повинен...", якраз і веде до "застряглості".

Ми всі знаємо, "застряглість" - це абсолютно внутрішнє відчуття. Воно здається знерухомлює, пригнічує, а в окремих випадках призводить до депресії і жури. Можливо, ми потайки чекаємо, що станеться щасливий випадок або якесь диво. Цікавимося, чи вищі сили дивляться на нас і коли ж вітер змін дмухатиме у наш бік. Робимо все перераховане вище, замість того, аби змінити себе.

"Застрягти" - це благодатний ґрунт для перетворень. Він наче каже нам, що ці внутрішні зміни необхідні. Це може бути зміна пріоритетів, кохання, навіть перспективи. Коли ми "застрягли", нас наче запрошують рости і розширюватися. Те, що працювало раніше, більше не діє, і лише від нас самих залежить, що ми можемо відпустити і що відкрити.

Ганді нагадує: "Будьте зміною, яку ви хочете побачити". Що ми можемо зробити, аби не "застрягати" у житті і почати відчувати його смак. Топ-7 порад від видання The Huffington Post.

1. Ризикуйте

ВІДЕО ДНЯ

Ви працюєте у своїй зоні комфорту? Цілком можливо, вам необхідно перенести вашу роботу чи ваше життя на новий рівень. Ви задовольняєтеся малим? Зверніть увагу на те, що може дати більш глибоке відчуття радості і хвилювання.

Чи є щось таке, що б ви хотіли зробити, але так і не наважилися?

2. Відпустіть минуле

Наше минуле може тримати нас закутим у кайдани. Ви все ще думаєте про події, які відбулися? Які обмежувальні думки ви несете із минулого? Говорити щось, на кшталт: "Я не можу зробити це, бо маю недостатньо грошей", або "Це неможливо, адже я ніколи цього не робив" може тримати нас на одному і тому самому місці.

Не дозволяйте тому, що вже трапилося, стримувати вас. Подивіться чи є хтось, кого ви маєте пробачити і чи раптом ця персона не ви самі.

3. Змініться

Внутрішні зміни, природно, створюють зовнішні. Ви дотримуєтесь одного і того самого маршруту щодня, прямуючи на роботу? Ви харчуєтеся в одних і тих самих ресторанах і буваєте в однакових місцях?

Шукайте нові! Змініть меблі, що вас оточують. Додайте щось нове на свій робочий стіл. Змініть свій вигляд і рухайтесь життям.

4. Змініть ваше ставлення до "застряглості"

Змініть ваше ставлення до почуття "застряглості". Ви чините опір? А що сталося, якби ви змінили ваше ставлення до цього почуття? Якщо ви погодитися із наявним станом?

Коли ми змінюємо наше ставлення до того, що ми відчуваємо, ми отримуємо власну стійкість і, звичайно, все почне змінюватися.

Замість того, аби почуватися погано від того, що ви "застрягли", дозвольте собі отримати це почуття у якості подарунку. Не будьте занадто суворі до себе.

5 . Запитайте себе : "Чи можу я ігнорувати внутрішнє покликання?"

Часто ми отримуємо рекомендації про подальші кроки, але вирішуємо не прислухатися до внутрішніх повідомлень. Часто, такі рекомендації з'являються у вигляді тихого внутрішнього голосу. Але його легко заглушає галас повсякденного життя, конкуренти, або навіть внутрішні демони.

Чи є щось, до чого вас закликав той голос, а ви так і не зробили?

6. Рухайтесь і грайте

Бути зануреним у рух і гру, направляє потік енергії у ваше тіло та життя. Спробуйте якусь нову рухову активність - танці, тай-чи або бадмінтон. Підіть подивіться комедію. Малюйте.

Яким дурним речам і іграм, ви останнім часом зовсім не приділяли уваги? Дайте собі час, аби розслабитися і погратися. Це величезний крок у залученні нової енергії до вашого життя.

7. Запитайте себе: "На що я не звертаю уваги"?

Як речі проходять повз вашу увагу? Чи помітили ви всі фарби у вашому житті чи у ваших стосунках? Зверніть увагу на ті моменти, які ви відкладаєте, але які є здоровими для вас і дозволять вам просуватися далі.

"Застряглість" - це часто симптом. Це ознака того, що ваше життя може змінитися, або що ці зміни наразі необхідні. Уявіть собі дві річки, які течуть в бік більшої водойми. Час від часу, одна з річок може стати вузькою або навіть втратити течію, перш ніж прорватися до великої водойми.

Це часто трапляється з нами, коли ми готові змінити життя. Течія звужується, перш ніж стати великою. Зменшення також слугує меті.

Дозвольте собі прийняти це відчуття (застряглості - авт.) не пручаючись. Дозвольте собі насолодитися новими враженнями без жодних очікувань. Настав час для внутрішньої алхімії і її чар. Обійміть зміни.

"Всі, навіть найжаданіші зміни, мають свою меланхолію; те, що ми залишаємо позаду є частиною нас самих; ми повинні померти в одному житті, перед тим як народитися для нового", - Анатоль Франс.

Реклама:

Головне сьогодні