Художник і поранений мітингувальник. Історія Олександра Тонського

56-річний будівельник з Полтави Олександр Тонський був поранений снайпером 20 лютого на Інститутській.

Зараз він проходить курс лікування у 17-ій Клінічній лікарні Києва, куди до Олександра прийшла художниця Алевтина Кахідзе.

Алевтина поспілкувалась з пораненим мітингувальником і замалювала його розповідь.

Одна з робіт стала листівкою, мета якої – допомогти розшукати бійців Самооборони Майдану, що врятували пораненого Олександра.

"Я очень хочу увидеть тех, кто из Самообороны звал меня к себе: "Дед, иди к нам".

Все це – у рамках мистецької ініціативи "Листівки з Майдану", яка має на меті допомогти психологічній реабілітації та прискоренню одужання хворих.

Разом з пораненими художники працюють над мистецьким втіленням їхніх історій з Майдану, які потім віддають постраждалим. А ще – набори листівок із роботами митців та дизайнерів, присвячені подіям на Майдані.

Ці листівки можна надіслати як звістку, опору та частку духу протестів своїм родичам, близьким та друзям до будь-якого куточка України або світу.

У рамках проекту "Листівки з Майдану" документуються історії постраждалих, їх також можна прочитати на спеціально створеному сайті.

[L]Через соціальні мережі, засоби масової інформації, волонтерів та блог проекту postcards-from-maidan.tumblr.com організатори хочуть допомогти відновити втрачені контакти та надати можливість протестувальникам дізнатися про долю один одного.

Всі охочі долучитися до проекту: художники, протестувальники в лікарнях та люди, що розшукують постраждалих, можуть звертатися до організаторів ініціативи - Платформи для сучасного мистецтва Kadygrob&Taylor.

Перша історія у рамках проекту була про волонтера медичної служби Майдану Олесю Жуковську.

Наступна – про 56-річного Олександра Тонських з Полтави.

Алевтина Кахідзе малює те, про що розповідає 56-річний Олександр

"Мы шли, нас было десять, возле лайтбокса. И они начали падать. А меня ранил. Но было не больно, как комар укусил. Я слышу: "Дед, иди к нам!"

Они зажигали баррикаду, чтобы дым все скрыл и нас забрать. А дым пошел в другую сторону. Тогда они мне бросили пакет со всем.

И тогда я зажигал с другой стороны…

Слышно было, как свистят пули. Но свою не услышишь. Непонятно, кто были эти снайперы, там открытая территория.

Стреляли так, что железные щиты пробивало.

Олександр Тонський

Там санитарка была еще, девочка, которую в шею выстрелили. С ней все хорошо уже, да? Передавайте ей привет. Меня тоже в обед, около 12 ранили. Не забудьте нарисовать, у меня тут "Пуля" написано, правда, уже стерлось.

Мне смеяться нельзя.

Я очень хочу увидеть тех, кто из Самообороны звал меня к себе: "Дед, иди к нам".