Експерти розповіли, яка користь від гніву, огиди й сорому
Цікаві факти про "погані" емоції зібрало видання The Huffington Post.
Гнів спонукає людину мислити більш раціонально. Він допомагає зосередитися на найважливішому, не відволікаючись на деталі.
"Низький рівень гніву – фрустрація чи роздратування – слугує сигналом, що ми очікуємо чогось, чого не отримуємо, або ж що нам слід захистити себе від загрози", - говорить психолог Сьюзан Хейтлер.
"У критичній ситуації гнів знатний мобілізувати нас до негайних дій", - додає вона.
Страх допомагає нам триматися осторонь від речей, котрі можуть завдати нам шкоди. Він корисний, якщо не стає надто сильним або ірраціональним. У цьому випадку, радить психолог Бернардо Кардуччі, варто не забувати, що хтось колись точно відчував те саме, і що ти – не сам.
Сором'язливість не треба вважати чимось поганим, якщо вона тальки не унеможливлює спілкування з іншими та не робить людину сфокусованою на собі. Сором'язливі люди, як правило, дуже чітко усвідомлюють свої сильні та слабкі сторони та вдумливо ставляться до взаємодії з іншими, зазначає Кардуччі.
Гидливість допомагає берегти здоров'я. У 2004-му році в Британії провели дослідження: добровольцям запропонували подивитися на фото чоловіків та жінок та сказати, наскільки незнайома особа видається їм неприємною. Виявилося, що найбільшу огиду в учасників викликали знімки, люди на яких мали хворий вигляд.
Сум допомагає нам переживати втрату, "змиває" погані емоції слізьми, говорить Хейтлер. Проблемою сум стає лише в тому випадку, якщо триває надто довго та не дає рухатися вперед, додає вона.
Існує різниця між зніяковілістю, котру дехто описує як "приховану втіху", та почуттям приниження, що виникає, коли тебе соромлять. Ми ніяковіємо через щось хороше, що привернуло до нас людську увагу, каже Хейтлер.
Але від сорому теж є користь. Як писало видання Psychology Today, на думку деяких учених, люди, котрі не приховують, що їм соромно, мають більше шансів на те, що їх пробачать та будуть знову довіряти, і викликають більшу симпатію до себе.
Самообман, на думку Кардуччі, в деяких випадках дає нам потрібне відчуття власної сили, відчуття "я зможу". Як писав у своїй книзі біолог-еволюціоніст Роберт Трайверс, наша віра в те, що ми розумніші та здібніші, ніж воно є насправді, допомагає переконувати й інших людей.
"Дослідження показують, буває корисним, коли люди просто блокують негативні думки, уявляють, як тішаться майбутніми успіхами або з оптимізмом дивляться на власні здібності – усе це має схильність поліпшувати продуктивність або ж здатність переконувати", - говориться в статті "Випадок самообману" The Wall Street Journal.