Google присвятив дудл Марії Заньковецькій. Фото

13
4 серпня 2014

В її репертуарі більше 30 ролей на сцені. Це переважно драматично-героїчні персонажі. Вона "пережила" жіноче безталання Харитини ("Наймичка" Івана Карпенка-Карого, 1887), Олени ("Глитай, або ж Павук" Марка Кропивницького, 1883), Ази ("Циганка Аза" Михайла Старицького, 1892), Катрі і Цвіркунки ("Не судилось", 1889, "Чорноморці", 1882 Михайла Старицького), Галі ("Назар Стодоля", 1882 Тараса Шевченка) та Квітчиної Уляни ("Сватання на Гончарівці"). А ще: Аксюші з "Лісу" Олександра Островського (1891) та Йо із "Загибелі Надії" Гейєрманса.

Вона також грала Наталку в кінофільмі "Наталка Полтавка" (1909), матір в "Остапі Бандурі" (1923), пише Вікіпедія.

 

Іменем Заньковецької названо український драматичний театр у Львові (1923), вулиці в Києві, Ковелі, Коломиї, Львові, Ніжині, Одесі, Ужгороді, Червонограді, Чернівцях, Чернігові. 1960 створено меморіальний музей-квартиру Заньковецької в Києві, 1964 — у селі Заньки.

Їй споруджено пам'ятники у Києві (1974, скульптор Г. Кальченко), у селі Заньки (1984, скульптор Станецький) і Ніжині (1993, скульптор Скобліков).

У 1971 український письменник Іван Рябокляч написав п'єсу "Марія Заньковецька".

"Українська правда. Життя"

powered by lun.ua