Життя європейців: комфортне місто - приклад Копенгагена

Розповідає Майя Заховайко, журналістка

Не так давно Майя працювала в Києві парламентським журналістом – сьогодні вона мешкає в Копенгагені – дівчина вийшла заміж за іноземця. На початку молоде подружжя планувало жити в Україні, але зрештою вирішили, що простіше буде переїхати в Данію.

Втім, у зв’язку із революцією, від’їзд відклали на декілька місяців. "Я не могла все покинути в Києві, коли вирішувалася доля країни", зізнається Майя. Лише у квітні 2014-го вона потрапила до Копенгагена, який відразу вразив дівчину дружнім, відкритим, приємним для життя міським простором.

Про славнозвісні велосипеди Копенгагена, про зелені зони та архітектуру міста – про все, що робить міський простір комфортним та приємним для життя, Майя розповіла проекту "Життя європейців".

Майя Заховайко

Місто велосипедів: велокультура в Копенгагені

Копенгаген – місто, в якому проживає майже 600 тисяч людей – має дуже потужну та розвинену велосипедну культуру. Жартують, що тут велосипедів більше, аніж людей. Данці сприймають велосипед як найбільш здоровий, екологічний, дешевий, а також найшвидший спосіб дістатися до місця роботи або навчання.

"Коли я вперше потрапила до Копенгагена у 2007-му році, мене найбільше вразили велосипеди – вони були скрізь, а ми, українські студенти, не звиклі до такого інтенсивного велоруху навколо нас, постійно ризикували потрапити під колеса байкерів, адже нерідко виходили на велодоріжки", розповідає Майя.

Згідно з офіційними статистичними даними, більше третини (36%) мешканців Копенгагена щоденно використовують велосипед для подорожі на роботу або на навчання. Міська влада робить усе можливе, або підвищити цю цифру до 50% до 2015-го року.

"Статистика каже, що кожна третя поїздка на велосипеді – в Амстердамі, кожна п'ята – в Копенгагені і кожна десята - в Берліні. Іноді, коли я дивлюся на потік велосипедистів в столиці Данії, я думаю, що ця цифра насправді ще більша", говорить Майя.

Йдеться не лише про молодь або людей середнього віку, які бажають підтримувати фізичну форму: на велосипедах їздять діти та молоді батьки, перевозять тварин та покупки.

"У Копенгагені всі змалку їздять на велосипедах, а зовсім маленьких дітей батьки перевозять у спеціальних кріслах позаду себе. Якщо дітей двоє-троє, купують сімейний велосипед "Крістіанія байк". Це суто данський винахід. У ньому катають не лише дітей, а також і дорослих, і песиків та котиків. Кошик попереду байка можна використовувати для перевезення покупок".

Ось так возять дітей

Навіть люди похилого віку та інваліди переміщуються на спеціалізованих велосипедах, стверджує наша співрозмовниця: "Щодо людей похилого віку і інвалідів, то не раз бачила їх на спеціальних триколісних велосипедах або в автоматизованих візках, які рухаються у смузі для велосипедистів".

На велосипедах їздять і поштарі, продавці кави, а з 2009-го року – навіть деякі поліцейські.

Сімейний велосипед "Крістіанія байк"

Безпека руху

Зрозуміло, що величезна кількість велосипедистів в місті робить актуальним питання безпеки. Як правило, уздовж автомобільних доріг існують окремі велодоріжки, від 2 до 2.2 метрів завширшки. Небезпеку становлять, звісно, перехрестя, але на них є розмітка та спеціалізовані світлофори для велосипедистів.

"Розмітка і світлофори для велосипедів є майже на всіх вулицях Копенгагена, є навіть кількакілометрова доріжка вздовж моря. Будуються спеціальні велорозв'язки, а влітку 2014-го року був відкритий 200-метровий велосипедний міст-"змія", який підсвічується вночі", – розповідає Майя.

Шоломи для велосипедистів – не обов'язкові, їх одягають за бажанням, а от нічні "маячки" – обов'язкові для всіх. "Вони або вже вмонтовані у велосипед, або продаються в кожному кіоску поруч із шоколадками і жувальними гумками", - пояснює Майя.

"Є, звісно, свої "години пік", шалені веловодії, нетерпляче сигнаління дзвінків, аварії… Усе як в автомобілістів", – додає вона.

Втім, статистика твердить, що кількість травм та смертей на дорозі має тенденцію до зменшення. Наприклад, у 2010-му році 92 людини отримали травми та 3 людини загинули в ДТП, тоді як в 1996-му році ця цифра була вдвічі більшою.

Парковка велосипедів

Як данців мотивують пересідати на велосипеди

Мешканці Копенгагена жартують, що мер міста оголосив війну автомобілістам.

"Мати в Данії машину - справді дороге задоволення. Тут навіть кажуть: "Купуєш одне авто - платиш за три", розповідає Майя.

"Окрім величезних податків, потрібно постійно шукати дорогі парковки, яких в центрі зовсім мало", – розповідає Майя. Окрім того, громадський транспорт коштує недешево. Проїзд по центру (дві зони з дев'яти) коштує 12-15 крон (близько 30 грн) – ціна залежать від часу поїздки.

Натомість, відносно дешевою та простою є оренда велосипеда – скрізь по місту можна знайти величезну кількість пунктів прокату, де за 100 крон на добу (близько 220 гривень) можна взяти орендувати велосипед.

Більше того, розповідає Майя, "нещодавно мерія Копенгагена для туристів закупила спеціальні білі байки, вартістю у 10 000 крон кожен, з GPS навігаторами. І це безкоштовно! Точніше, треба кинути в автомат 20 крон (приблизно 45 грн) і можна їздити по місту весь день".

Натомість, виїжджати за межі міста на цих велосипедах не можна, за це відразу оштрафують.

Купити велосипед набагато дорожче: в середньому новий транспорт коштуватиме 3-4 тисяч крон. (близько 7-8 тисяч гривень). Можна, звісно, шукати знижки, розпродажі або купити велосипед, який вже був у користуванні – це буде дешевше.

Місто, в якому зручно та приємно жити

Повітря в Копенгагені чистіше, але не лише через меншу кількість машин. "Море поруч дає про себе знати вологістю і свіжістю навіть в найспекотніший день", – розповідає Майя.

Велосипедна культура помітно змінює ритм міста. Хоч тут і вирує культурне життя, але стресів, пов’язаних із транспортом, набагато менше.

"Копенгаген для мене став справжнім відкриттям. Тут не потрібно годинами стояти в пробках, немає відчуття хронічної забіганості і захеканості. Тут люди розслабленіші, привітніші", – каже Майя.

При цьому Данія – офіційно найдорожча країна ЄС.

Деякі вулиці у старому місті – такі як Strøget, Krystalgade, Kobmagergale – перекриті навіть для велосипедистів. Саме там можна зустріти великі скупчення туристів.

Окрім того, Копенгаген – дуже зелене місто.

"Парків і зелених зон дійсно багато, як для міста з населенням у майже 600 тисяч. Найбільші з них - Ботанічний сад, Королівський сад біля палацу Розенборг, Фредеріксберг, Феллед, Крістіанія... Зелені зони з озерами і полянами є як в самому центрі, так і на окраїнах міста. Данці дуже люблять пікніки і коли дозволяє погода, дружно вмощуються на траву. Парк розваг Тіволі – один з небагатьох, в якому платний вхід. Там купа карколомних атракціонів, цікаві експозиції з різних країн і казок, кафе, майданчики для концертів. Особливо гарно в Тіволі напередодні Різдва", –розповідає Майя.

Архітектура: поміж старовиною та сучасністю

Копенгаген вражає старовинною архітектурою, адже під час Другої світової війни його не бомбардували. Місто нагадує музей, говорить Майя – "зеленкуваті дахи, стрімкі шпилі, припилені віками фасади, все таке старовинне, як музей під відкритим небом".

Копенгаген – портове місто, пласке за своєю географією, тому будувати високі будинки тут суворо заборонено.

"Щоправда, тут стирчить кілька "висоток", як-то готель Radisson чи знаменита пивоварня Carlsberg. Але це, швидше, винятки. Якщо ви підніметеся на обсерваторію в центрі старого міста, то побачите картину міста часів Андерсена, а може, й раніше".

Водночас, поруч із старовинною архітектурою достатньо органічно співіснує та розвивається сучасна архітектура.

"Копенгаген - рай для архітекторів, які експериментують з формами і оздобленням. При цьому "новинки" гармонійно вписуються в ландшафт і стилістику міста. Є вже цілі райони модернової архітектури. Наприклад, в Ørestaden збудовано найкрутіший студентський гуртожиток Tietgenkollegiet у формі "бублика". Також візитівкою міста стала королівська бібліотека над гаванню з чорного мармуру і скла. Її називають "чорний діамант", – розповідає Майя.

Гуртожиток Tietgenkollegiet у формі "бублика"

Відтак, Копенгаген, завдяки органічному поєднанню старої на нової архітектури, завдяки зеленим зонам, близькості до моря, а також розвиненій велокультурі - хороший приклад комфортного міста, дружнього до мешканців.

В такому місті хочеться жити не лише данцям, але і іншим європейцям.

"Копенгагенізація" - саме так віднедавна почали називати спроби інших європейських міст запроваджувати велокультуру та розвивати зелені зони. "Копенгагенізація" сьогодні є синонімом комфортного, приємного для життя та екологічного європейського міста.

Життя європейців – це ініціатива, яку здійснює МГО "Інтерньюз-Україна" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"