Помер публіцист та літературознавець Леонід Плющ

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила українська актриса Галина Стефанова. Інформацію також підтвердили на кафедрі філології Києво-Могилянської академії.

"Зболена душа Леоніда Плюща відлетіла у кращі світи. Комуністична система викинула його за межі України, але Він до кінця днів продовжував свою діяльність. В останнє десятиліття разом із дружиною Тетяною неодноразово повертався в Україну. Видавав книги, читав курс лекцій у Києво-Могилянській Академії. Минулого року, із початком російської агресії проти України, вони, не зважаючи на вік та здоров'я, знову були в Києві. "Революція — справа молодих, а коли вже війна — треба бути вдома", - написала Галина Стефанова.

Леонід Плющ — математик, публіцист, літературознавець, правозахисник, член Ініціативної групи захисту прав людини, член Закордонного представництва Української Гельсінкської групи. Він народився 26 квітня 1939 року. Брав активну участь в українському національно-демократичному русі шістдесятників. Леонід Плющ був зв'язковою ланкою між українськими й московськими правозахисниками. Саме він познайомив москвичів з українським самвидавом і возив самвидавські книги з Москви в Київ, звідки вони розходилися по всій Україні, пише Вікіпедія.

1972-го року, після декількох обшуків Леонід Плющ заарештований, звинувачений за "антирадянську агітацію і пропаганду з метою підриву Радянської влади". У січні 1973 суд визнав, що Плющ вчинив злочин у неосудному стані та направив Плюща на примусове лікування в Дніпропетровську спецпсихлікарню з діагнозом "млявотічна шизофренія", де він перебував до січня 1976. 7-8 місяців його "лікували" галоперидолом.

У січні 1976 Плющ поза його бажанням був вивезений з СРСР і з тих пір живе у Франції. Західні психіатри визнали його здоровим. 1976 Плющ написав автобіографічну книгу "На карнавалі історії", яка була перевидана багатьма мовами в багатьох країнах світу.

Він є автором аналітичних статей про творчість Т. Шевченка, М. Хвильового, В. Барки, Б.-І. Антонича, П. Тичини, В. Стуса, М Руденка, О. Довженка, О. Галича, опублікованих в українських, французьких, російських виданнях. Автор документально-аналітичного відеофільму "З Малоросії в Україну" (1991) і статей про становище й перспективи української культури. Користується великою повагою української громадськості.

"Українська правда. Життя"