Благодійник подарував великий будинок багатодітній родині зі Сходу

Нове помешкання для родини Фаїн, котра переїхала до Києва із зони військових дій у березні минулого року, знаходиться у селі Мала Офірна, Фастівського району на Київщині.

У цьому дитячому будинку сімейного типу живуть діти від чотирьох до чотирнадцяти років. Раніше родина орендувала житло в Ірпіні.

У свою чергу, ця родина передала у власність свій дім, який залишила у Маріуполі, іншій багатодітній родині Хардикайнен, адже там очікують народження десятої дитини та виховують малих від півтора до чотирнадцяти років.

Хардикайнени переїхали з окупованої території Донецької області, а саме із села Саханка Новоазовського району, – після того, як декілька ночей провели у підвалі та на їхньому подвір’ї вибухнуло три касетні снаряди.

Багатодітні родини зі Сходу отримали житло завдяки проекту, який реалізувала благодійна організація "Міжнародна асоціація підтримки України".

"Мене просто вразила історія родини Фаїн, які взяли на виховання семеро дітей та змушені були виїхати із зони військових дій через загрозу для життя. Та ще більше вразило, що ці люди готові віддати свій будинок іншій багатодітній родині – такий собі ланцюжок добрих справ", – так пояснює свій вчинок чоловік, котрий подарував будинок родині.

Родина Фаїн виховує сімох дітей, рік тому вони переїхали зі Сходу. Фото автора

Він не хотів називати свого імені до підписання угоди.

Чотири роки тому, коли Людмила та Ігор Фаїн взяли першу дитину, вони зрозуміли, що можуть дати родину й іншим дітям.

Пара продала квартиру, взяла позику, купила будинок у Маріуполі, давши прихисток іншим.

Пані Людмила каже, що труднощів не боїться. Серед вихованців родини є діти з родин алкоголіків, яким батьки давали спиртне. У декого з малих проблеми зі здоров’ям. Та вони сподіваються, що здолають їх.

Діти з родини Фаїн. Фото автора

"Щоб відігріти ласкою та любов’ю дітей, потрібен час – деяким півроку, іншим рік. Спершу, коли дитина потрапляє у родину, вона може довго не розмовляти, тільки спостерігати, але через деякий час зникають якісь страхи.

Діти не вірили, що мають власне ліжко, і їм не доведеться спати під столом чи просто на підлозі. Важко було, коли взяли одразу трьох, оскільки вони рідні, і їх не можна розлучати", – розповідає мати багатодітної родини.

І Людмила, і Ігор кажуть – усі діти дуже розумні й кмітливі, вони відкрили свої творчі здібності, дуже турботливі і намагаються допомагати одне одному.

Двоповерховий будинок прийомній родині переселенців подарував благодійник. Фото автора

Оскільки раніше родина мешкала в місті, то будинок у селі і 25 соток городу – це виклик для них. Та вони вірять, що навчяться працювати на землі.

Сашко хоче розводити кроликів, уже домовились взяти в сусіда дві кролички. Найстарший Тимур ділиться, що йому тут дуже подобається, до школи ходить пішки, хоча є шкільний автобус – каже, це дає можливість спілкуватися з однокласниками.

Уже минув рік, як родина переїхала із зони військових дій. Та іноді вночі діти досі прокидаються від жахіть, що їм наснились. Якось дуже налякались мисливських пострілів – хоча розуміють, що вони у безпеці й далеко від зони АТО.

Сім’я Хардикайнен з Саханки провели декілька днів у підвалі – неподалік проходила лінія фронту, вибухи лунали і вдень, і вночі.

Рішення віддати свій будинок у Маріуполі родина Фаїн прийняла після того, як дізналася, що інша багатодітна родина виїхала з підконтрольної зони ДНР та залишилася без даху.

Від касетних снарядів, що потрапили на подвір’я, зруйнувало надвірні будівлі, а через паркан було видно яму від вибуху – приблизно сім на десять метрів.

Залишивши усе майно, родина забрала найцінніше – дітей – та виїхала. Це було у вересні 2014 року.

Дві багатодітні родини зі Сходу обмінялися документами на житло. Фото автора

Хардикайнени виховують дев'ятьох дітей віком від півтора до 12 років. За словами Сергія та Галини, вони щасливі, бо бачать у вирішенні їхнього житлового питання Божу допомогу.

Втративши усе, для них стало великою радістю отримати будинок у Маріуполі. І дуже вчасно – адже очікують народження ще десятої дитини.

Родини познайомились у Фастові під час передання ключів та договору про право власності.

Пошук благодійника, житла і передача будинку відбулася завдяки благодійній організації "Міжнародна асоціація підтримки України",

Тим часом Людмила та Ігор Фаїн вирішили взяти на виховання ще двох діток-сиріт із зони АТО.

Дві прийомні родини зі Сходу обмінюються документами на житло. Фото автора

"У будинку місця вистачить, і в наших серцях також. У нас немає рідних дітей, але усіх вихованців ми дуже любимо, вони усі нам рідні", – розповіли прийомні батьки.

"Дві багатодітні родини отримали не лише житло, а й віру у добро, відчули підтримку у непростий для них час. Вони знають, що нам не байдуже, адже за ці цінності ми стояли на Майдані, щоб ніхто не почувався покинутим, що вони не одні", – підкреслив операційний директор благодійної організації Тарас Дурбак.

До фонду можуть звернутися постраждалі учасники АТО – особливо ті, хто не отримав жодних виплат від держави, або якщо в їхніх родинах є безвісти зниклі під час Майдану чи в зоні проведення АТО.

Ланцюжок добрих справ не завершився. Це лише одна історія з багатьох. Але вона є гарним прикладом відновлення людських цінностей добра і співчуття, нашої небайдужості – до тих, хто того потребує найбільше.

Лише роздивіться довкола.

Наталія Чурікова, спеціально для УП.Життя