"Найгірша робота, тролі, безсердечність": сповідь модератора The Guardian

У цьому переконався Марк Барроуз, пропрацювавши модератором коментарів британського онлайн-видання протягом п'яти років.

Чоловік щодня модерував до 70 тисяч дописів під статтями.

Його розповідь, яку можна назвати сповіддю, розмістив The Guardian.

"Кілька років тому хтось надіслав мені лінк на твіт. У ньому було написано: Модерувати коментарі на the Guardian — мабуть, найгірша робота у світі. Будь-хто, провівши вдосталь часу під статтями на сайті видання, зрозуміє цей вислів — бо знайде там тиради, жовч, образи і багато тролінгу", — пише чоловік.

"Ви також знайдете справжнє розуміння проблем і навіть чудові жарти, однак, чомусь, це зовсім не те, про що люди згадують. Вони помічають темну сторону: слова, які малюють кров'ю".

Адміністратор пояснює: "Якщо хтось говорить вам, що ви не праві, це чомусь завжди справляє сильніше враження, ніж дописи людей, які з вами погоджуються".

"Коли знайдеться той, хто не просто скаже, що ви не праві, а й обзиватиме вас, наприклад, неймовірним дурнем, він матиме на вас ще більший вплив".

За п'ять років Марк прочитав мільйони коментарів і заблокував десятки тисяч. Як модератор, він вивчив закони онлайн-розмови, дізнавшись, що вона може бути чудовою, сповненою сенсу, але прямує дуже хибним шляхом, якщо проводити її погано.

Марк Берроуз, модератор The Guardian розповів про свою погану роботу. Фото The Guardian

Чоловік переконаний: гарне модерування — це не встановлення контролю за "порядком денним". Це робота, яка не дозволяє думці однієї чи кількох осіб зруйнувати спілкування.

"Модератор не дозволяє зруйнувати статтю про капелюхи коментарями людини, котра ненавидить моду. Він зупинить того, хто хоче заспамити лайкою про жорстоке поводження з дітьми пронизливий матеріал, який стосується годування біженців у Кале. Або ж вчасно побачить спроби зруйнувати наукову розмову про лікування раку закликами до легалізації коноплі".

Однак, за словами, Марка Барроуза, всьому є межа. Анонімний, безкоштовний для усіх онлайн-світ може бути шкідливим.

"Дуже легко неправильно зрозуміти, переоцінити вагу своїх знань чи стати нечутливим до справжніх людей, які знаходяться по той бік екрану. Ви приходите у коментарі, щоб поділитись своїми ідеями, але усе завершується тим, що ви когось соромите".

"Легко скривдити чиїсь почуття, але на диво важко зробити крок назад, — це вам скаже будь-який журналіст, котрий читає критику під своїми статтями", — каже фахівець.

На його думку, зрештою, найбільша проблема у коментарях виникає з "ситуативними тролями": людьми, котрі настільки переконані у своїй правоті, що вступають у розмову не задля того, аби приєднатися до неї, а щоб розвалити її на шматки.

"Їх легко розпізнати. Це користувачі, які кричать "Брехун!", коли мають на увазі "Я думаю, що ти помиляєшся". Їхні аргументи ніколи не співпадають з коментарями, які вони адресують. Вони ПИШУТЬ КАПСЛОКОМ. Ти не можеш перемогти чи переконати їх, бо вони не вірять, що це взагалі можливо", — пояснює Марк.

Є тролі ситуативні, переконані у своїй правоті, а є урядові, проплачені. Таку класифікацію пропонує модератор The Guardian, який 5 років читав лише коментарі. Малюнок memoangeles/Depositphotos

Такими користувачами є активісти з дотримання прав чоловіків, які діють так, ніби статті про права жінок є їхньою найбільшою в житті проблемою. Люди, котрі заперечують зміни клімату та перетворять розмову про енергетичну політику на каламутну псевдонауку, радикальні расисти, котрі не пропускають жодного повідомлення про імміграцію чи темношкірих людей.

Ситуативні тролі, як називає їх Марк, рідко читають статтю перед тим, як зробити власні висновки, бо ж нюанси для них не важливі. Для них це радше битва за погляд на світ.

Знаходити таких коментаторів — важлива робота для модератора сайту видання.

Однак ще гіршими, на думку Марка, є санкціоновані державами "пропагандистські тролі", проплачені клавіатурні армії, які всюди лишають затверджені урядами повідомлення. Тролів Північної Кореї завжди впізнають за використанням словосполучення "Великий лідер".

Модератор нагадує, як у минулому році московський кореспондент Guardian Шон Вокер написав величезний матеріал про проплачених Кремлем тролів, осередок яких базувався у Санкт-Петербурзі. Вони, а також справжні користувачі, які обговорюють закордонну політику Росії, за словами Марка, спричинюють багато проблем.

Так само вчиняють і комерційні та політичні організації.

Але найболючішою темою за усі п'ять років роботи для Марка була проблема біженців у Європі: "Ніколи за увесь цей час я не бачив теми, яка б викликала стільки безсердечної реакції, провокативних повідомлень, емоційних та злих відповідей, і у мене не було складніших статей за ці".