Чи готові ми до клонів? Вчені сперечалися про відтворення ДНК "за зачиненими дверима"

Однак перпектива викликає інтриги та занепокоєння серед представників природничих наук, адже такі досліди відкривають можливість у майбутньому шляхом клонування, використовуючи штучний геном, створювати людей без залучення біологічних батьків, пише the New York Times.

Поки що проект знаходиться на стадії ідеї та потребує зусиль для вдосконалення процесу синтезу ДНК, однак 10 травня його вже обговорювали за зачиненими дверима у Гарвардській медичній школі в Бостоні.

150 науковців, яких запросили на зустріч, попросили не контактувати з пресою і не розміщувати інформацію у Twitter.

Майбутній проект, який назвали HGP2 — "Проект синтезу генома людини", має стати продовженням попереднього Human Genome Project. На запрошенні до Гарварду було зазначено, що кінцевою метою дослідження буде "синтез завершеного геному людини на клітинному рівні за 10 років".

Попереднє міжнародне дослідження ставило собі за мету визначити точну послідовність нуклеотидів, які складають ДНК, та ідентифікувати 20-25 тисяч генів у геномі людини.

Новий проект буде спрямовано не на зчитування послідовності, а на відтворення геному

Новий проект, на відміну від попереднього, буде спрямований не на зчитування, а на відтворення геному, тобто на синтез трьох мільярдів потрібних одиниць.

Джордж Чарч, професор генетики у медичній школі Гарварда і організатор зустрічі науковців, розповів у коментарі the New York Times, що ціль проекту — не створювати людей, — лише клітини. Він не обмежуватиметься геномом людини, а радше працюватиме над вдосконаленням вміння людства синтезувати ДНК загалом, тож результати можуть бути застосовані для тварин, рослин і мікробів.

Він пояснив, що зібрання було закритим, оскільки організатори подали публікацію до наукового журналу, і не мали обговорювати свої ідеї до їх виходу у світ.

Доктор Джордж Чарч (George Church) стверджує, що на закритому зібранні науковців у Гарварді обговорювали вдосконалення синтезу ДНК загалом, а не лише людини. Фото katiephd.com

Проект ще не має фінансування, але деякі інвестори вже висловили зацікавленість.

Нині науковці вже можуть модифікувати ДНК у клітинах, наприклад, додаючи сторонні гени чи змінюючи літери у існуючих. Ця техніка використовується для виробництва ліків, зокрема, інсуліну для діабетиків, так само, як і для генетично-модифікованих сільськогосподарсььких культур.

Однак етичність нової технології, яка може дозволити робити генетичні зміни в ембріонах, піддається критиці. Дехто з наукової спільноти навіть виступає за введення мораторію на редагування геному людини.

Нині синтезувати ДНК важко, вчені стикаються з помилками. Як повідомляє видання, випробувані техніки дозволяють створити пасма довжиною усього у 200 пар основ, тим часом один ген може містити сотні тисяч таких пар.

Однак вартість досліджень знижується. Як розповів доктор Енді зі Стенфорда і співзасновник компанії Gen9, котра опікується синтезом ДНК, вартість синтезу впала з $4 за пару основ у 2003 році до 3 центів нині. Однак і за таких цін створення 3 мільярдів літер обійдеться у $90 млн.

Тим часом генетик J. Craig Venter синтезував геном бактерії, який складається з мільйона пар основ. Цей синтезований геном помістили у клітину, і він узяв над нею контроль. І хоча геном був лише копією того, що справді існує, доктору Вентеру і колегам цього року вже вдалося синтезувати більш оригінальний геном бактерії, де було 500 тисяч базових пар.

Інший науковець, керівник компанії із синтезу ДНК DNA2.0 Джеремі Міншалл, який відмовився йти на зібрання у Гарварді, поставив під сумнів здатність людини зрозуміти, що вона створює: "Наше розуміння того, що треба створювати, знаходяться далеко позаду наших можливостей створювати".