"Війна з людей витягує найгірше": Івлєва, Марущенко, Глядєлов і Пилипей про воєнну фотографію. Відео

71
9 травня 2016

Дискусія відбулася 8 травня на Hromadske.tv в рамках спецпроекту журналістки Катерини Сергацкової.

У центрі розмови опинилася особистість фотографа, страждання людей як видовище і відповідальність за опубліковані кадри.

"Війна — це місце, де люди вбивають один одного і вважають, що мають на це право", — переконаний фотограф-документаліст Олександр Глядєлов.

"Ми зробили антивоєнний зошит (спецвипуск журналу "5,6", присвячений війні на Донбасі, — ред.), який демонструє, що війна беззмістовна. Ми знаємо, що досі тривають пошуки політичних вирішень війни на Донбасі. Ми передивилися велику кількість фотографій і те, що ми бачили, - це страшно. Жаху додавав той факт, що у цьому конфлікті переважно воювали батько з сином, брат з братом, родичі. Те, що я побачив, виходило за усі межі. Це колосальна жорстокість", — розповів керівник Київської школи фотографії Віктор Марущенко.

Віктор Марущенко під час дискусії про воєнну фотографію. Скріншот з відео Hromadske.tv

"Я знімала війну тільки трохи у Слов’янську, і це переважно було пов’язано зі стражданнями мирних жителів. Це мене найбільше хвилює на війні. Війна з людей витягує найгірше і моделює негативні ситуації, прибирає будь-які кордони.

Можна робити все, незалежно від того переможець ти чи переможений: вбивати, ґвалтувати дітей, мародерствувати. Це сьома війна у моєму житті і всюди ти бачиш одне й те саме: страждаючих слабких", — ділиться досвідом Вікторія Івлєва (Росія).

Вікторія Івлєва під час дискусії про воєнну фотографію. Скріншот з відео Hromadske.tv

"Чому весь час перемагають знімки про страждання на World Press Photo? Треба визнати: людям подобається насильство. Це як потворна людина, яка на вулиці привертає погляд. Ти розумієш, що не повинен цього робити, пригнічуєш у собі, але щось змушує дивитися і згадувати", — пояснила феномен документації насильства Івлєва.

powered by lun.ua