"Happy Pride!" Марш Нью-Йорка у правах ЛГБТ-спільноти

Гротескними костюмами як і відсутністю одягу, кітчем як і шабашем не здивувати вже ані постійних учасників, ані глядачів.

Сорок шостий "March" увійшов до історії відразу із кількох причин - рекордною кількістю маніфестантів та поліції, платформою NBA і участю кандидата у президенти Гіларі Клінтон.

Тридцять дві тисячі офіційно зареєстрованих учасників і майже 400 платформ взяли участь у щорічному Прайді на Мангеттені.

Googlemaps візуалізував маршрут оказії на мапі Нью-Йорку, адже три кілометри популярної шопінг-стріт на П’ятій Авенью були перекриті для автомобілістів.

Сім годин пішло на те, аби усі учасники дісталися фінішу неподалік від The Stone Wall Inn.

[L]Стіни історичного для ЛГБТ-спільноти бару президент США Барак Обама вніс до переліку пам’яток національного значення незадовго до Прайду.

Саме біля The Stone Wall Inn починалася боротьба Нью-Йорку за права ЛГБТ-спільноти.

У 1969 року під його стінами вперше вимагали зупинити насильство поліції, а вже у березні наступного року The Stone Wall Inn приймав перший March.

За півстолітню історію Нью-Йорк пройшов складний шлях від епіцентру боротьби проти насильства та дискримінації на ґрунті сексуальної орієнтації до мекки та прихистку ЛГБТ-спільноти із усього світу.

"У Мексиці ЛГБТ-спільноті непросто. Це м’яко кажучи. Гомофобія і всі супутні процеси ускладнюють життя, а тут — свобода і повага. Я відчуваю тут себе убезпеченим і прийнятним для у суспільстві", — оповідає Мігель, американець мексиканського походження, одягнений у самий лише хвіст павича на оголене тіло.

Образ доповнюють високі підбори та професійний мейк-ап на обличчі.

"Цей рік — божевільний. Минулого року я був одягнений, як звичайний хлопець. Цього року я більш упевнений і відчуваю більший зв’язок зі своєю ком’юніті, особливо після подій у Орландо. Думаю, це зробило нас сильнішими і єдними", - додає Мігель.

Масовість заходу та увага медіа — один із визначальних факторів комерціалізації Нью-Йорк Прайду.

Охочі заробити на стихійних розкладках вздовж усього маршруту продавали прапори, браслети, парасольки кольору веселки.

Повноцінними шоу із музичним супроводом до параду долучилися транснаціональні компанії, міжнародні банки та університети.

Історичним фактом цьогорічного Прайду є участь NBA. Національна Баскетбольна Асоціація — перша спортивна ліга, що долучилася до дійства сотнею учасників.

Був серед них і Джейсон Коллінз — колишній гравець NBA, який став ЛГБТ-першопрохідцем у великому спорті, зізнавшись у 2013-ому році у своїй сексуальній орієнтації.

Можливістю платформи політичної на Нью-Йорк Прайд скористалися не лише сенатори і конгресмени, але й політичні партії.

Поява Гіларі Клінтон не була анонсована заздалегідь і тривала не більше 15 хвилин. Клінтон не роздавала інтерв’ю — посміхалась і потискала руки учасникам.

Риторика цьогорічного Прайду вторила політичній платформі номінанта на посаду Президента США від демократичної партії.

"Ми - Орландо", - декларували вкутані у білі простирадла учасники із портретами загиблих.

Трагічні події у Орландо, де два тижні тому під час стрілянини у нічному клубі "Пульс" загинуло 49 представників ЛГБТ-спільноти, визначили тематику більшості платформ і аномальну присутність поліції.

Правопорядок патрулювали уздовж усього маршруту на землі і у повітрі.

"Ще ж кілька років тому поліція для ЛГБТ-ньюйоркерів була чи не головною загрозою, – розповідає Тімоті про свій досвід спілкування із поліцією. – Мене арештовували і били аж до госпіталізації – і все тому, що я ходив по вулиці у кімоно, як зараз".

Цьогоріч щоразу при зустрічі патрульні зичили "Happy Pride!"