Тест

Чому ви думаєте, що праві – навіть коли помиляєтеся? Лекція TED

Ми всі легко змінюємо свою думку, вважає письменниця Джулія Галеф.

Чого насправді хоче той, хто вважає себе правим – показати, що дійсно є правдою чи захистити власні інтереси? Відповідь на це питання вона дає у лекції TED.

Для початку Джулія пропонує уявити себе солдатом під час битви. Можливо, римським піхотинцем чи середньовічним лучником.

"Незалежно від часу і місця, є незмінні речі. Наприклад, підвищений адреналін і вчинки, спричинені глибоко вкоріненими рефлексами. Вони породжують в нас необхідність захищати себе і свою сторону, перемогти ворога.

Несвідоме бажання перемогти завжди впливає на наші рішення. Не важливо, на чиєму ми боці", – переконує Джулія.

За таким принципом формуються думки людей про стан здоров'я, стосунки. Вони впливають на рішення, за кого голосувати.

Бажання бути на боці переможців визначає, що людина вважає справедливим або етичним.

Науковці називають це "мотивованим міркуванням".

"Мотивоване мислення – це феномен, за яким наші несвідомі мотивації, страхи й бажання, формують спосіб сприйняття життєвих ситуацій. Інша інформація чи протилежні ідеї – це вороги, яких ми намагаємося подолати", – констатує вона.

Якщо сприймати ситуацію не як перемогу однієї думки проти поразки іншої, можна просто подивитися, що насправді чесно.

Такий тип мислення називають "скаутським" або "мисленням розвідника".

Як людям вдається позбутися забобонів, упереджень і хибної мотивації і просто намагатися бачити факти і докази настільки об'єктивно, наскільки вони можуть?

Відповідь проста, вважає Галеф: "Усе вирішують емоції".

Усе вирішують емоції. Фото gpointstudio/Depositphotos

Люди з мисленням розвідника більш приземлені. Їхнє почуття власної гідності дозволяє не прив'язуватися до того, як правильно чи неправильно, хто на їхньому боці, а хто – ні.

У випадку неправильного вибору вони напевне скажуть: "Так, схоже, я можу помилятися. Але це не означає, що я поганий або дурний".

"Є цитата з "Маленького принца" Антуана де Сент-Екзюпері, до якої я постійно повертаюся, – розповідає Джулія. – Він сказав: "Якщо ви хочете побудувати корабель, що кличте своїх людей збирати дрова, не віддавайте накази і не розподіляйте роботу. Замість цього навчіть їх тужити за великим і безмежним морем".

Усі прагнуть робити правильний вибір і бути впевненими у своєму рішенні. Для цього потрібно одне – змінити своє ставлення та емоцію сприйняття.

"Замість того, щоб перейматися, що в суперечці ті, на чиєму ви боці, виявилися неправими, радійте тому, що ви дізналися багато нового. Навіть якщо ця інформація суперечить вашим переконанням", – підсумовує Джулія Галеф.