Мозок 2.0. Учені відкрили 100 нових зон основного органу людини
Нова візуалізація може змінити уявлення фахівців про те, як він працює, пише The Daily Mail.
Крім того, дослідження дасть поштовх для нових можливостей у лікуванні захворювань мозку, особливо коли йдеться про оперативне втручання.
Щоб розробити цю модель, науковці поєднали дані магнітно-резонансної томографії (МРТ) 210 молодих людей чоловічої та жіночої статі.
Під час дослідження учасники слухали історії, а МРТ-сканери фіксували зміни, що відбувалися.
Таким чином вчені розділили кожну із мозкових півкуль на 180 окремих областей кори, близько 100 з яких – нові й недавно описані.
[L]"Ми поки що спинилися на 180 зонах у кожній півкулі, але не ставимо крапку, оскільки не впевнені, що це остаточне число, – зазначає керівник дослідження Метью Глассер.
Ми визначили кілька ділянок, які ймовірно можуть бути розділені, але не могли впевнено проводити межі за нашими поточними даними.
У майбутньому дослідники з досконалішою методикою поділять ці області".
Команда неврологів та комп'ютерних інженерів спершу виявила загадкові зони біля вух, а продовживши аналіз – продемонструвала недосліджені раніше фрагменти кори головного мозку.
"Нові ідеї та інструменти мають допомогти у поясненні, як формується кора головного мозку та який вплив мають її частини на здоров'я людини", – розповідає співкоординатор дослідження Брюс Кутберт.
Команда Брюса також розробила програмне забезпечення, яке автоматично визначає кожну із відкритих зон під час сканування мозку людини.
Науковці зауважують, що попередні дослідження кори головного мозку не були такими результативними, тому що застосовували тільки один параметр.
Наприклад, колеги вивчали її на посмертних тканинах за допомогою мікроскопу.
Більшість зон не будуть надалі досліджені лише за допомогою одного підходу, тому що вони проявляють свої функції у дуже конкретних випадках, координуючи й подаючи багато специфічних сигналів.
Дослідники відтворили модель мозку, показавши, що у ньому є ще близько 100 недосліджених зон. Фото beerkoff1/Depositphotos |
"Ситуація аналогічна до астрономічних досліджень, – аналізує Глассер.
Телескопи на Землі дають порівняно розмиті зображення неба, на відміну від адаптивної оптики й космічних телескопів".
Висновки науковців допоможуть у розробках вроджених та набутих захворювань мозку, йдеться на The New York Times.
Тепер вони можуть детальніше пояснити, як він пошкоджується хворобами на зразок Альцгеймера або як функціонує у людей з діагнозом "шизофренія".
"Нашу візуалізацію мозку варто сприймати як версію 1.0, – зауважує Метью.
Найближчі десятиліття вчені працюватимуть над версією 2.0, оскільки наука постійно прогресує".