Гроші на школу. Харків'яни створили сервіс прозорої освітньої благодійності
Засновниця сервісу онлайн-оплати освітніх послуг EduPay Тетяна Єфімова припускає, що батьки малолітніх дітей щорічно сплачують більше 10 мільярдів гривень – "у фонди", "за підручники", "на додаткові заняття", "вступні внески" тощо.
Насправді назвати точні цифри важко – більшість таких платежів проходять готівкою, а відтак їх не можна проконтролювати.
Три роки тому Тетяна разом з колегами вирішила взятись за створення сервісу, який вивів би ці платежі у світ онлайну і зробив їх прозорими. Так з'явився EduPay.
Через нього можна сплатити за харчування та додаткові освітні послуги у школах і садках, перерахувати кошти у благодійні фонди навчальних закладів, сплатити за пробне ЗНО і внести кошти за навчання у творчих центрах та спортивних школах.
За час існування платформи до неї долучились 200 шкіл і садків країни. Насправді це не є великою кількістю. Але команда не здається, навпаки – ставить перед собою нові цілі.
[L]Тепер їхня мета звучить так: "Контроль і обслуговування платежів в освіті".
Тетяна Єфімова каже, що крім платежів, сервіс буде готувати інфографіку, яка покаже рівень витрат на 1 дитину в кожному навчальному закладі.
Такий новий виток у розвитку команда EduPay зробила після інкубації для українських стартапів EGAP Challenge в Дніпрі.
Якщо раніше у полі "благодійний внесок" не було варіантів вибору, на що саме можна його перерахувати, то тепер команда внесла правки: батьки можуть сплатити за конкретну потребу, проконтролювати, скільки коштів зібрано та отримати документальний звіт від закладу.
Відтак благодійний внесок вже не можна витратити не за призначенням. А через інтеграцію з E-data (Офіційний портал публічних фінансів України) можна навіть порахувати бюджетні витрати на освіту конкретного управління освіти чи школи.
Життєздатність EduPay, як і порталу для проведення держзакупівель ProZorro, закладена у модель його роботи – сервіс отримує частину комісії, яку банки знімають при проведенні платежів в інтернеті. Для самих навчальних закладів як підключення, так і обслуговування повністю безкоштовне.
Як відбувалось зародження проекту і як саме ним користуватись, Тетяна Єфімова розповіла "Українській правді. Життя".
ІСТОРІЯ ПРОЕКТУ
Я і деякі члени нашої команди працювали у проекті, який створював інформаційну систему управління освітою за технічним завданням ЮНЕСКО.
Я була директором компанії "Нові знання", яка розробляла систему управління освітою. Згодом власник продав компанію, а я пішла з посади директора.
Разом з кількома іншими колегами вирішили упорядкувати платежі батьків і зробити доступною онлайн-оплату – так народився проект EduPay.
У нас були напрацювання, бо ми вже знали цей ринок і його особливості.
Крім того, ми всі батьки. В одного члена команди – 4 доньки, у мене – 2 сина. У нашого програміста – теж дитина.
Засновниця сервісу онлайн-оплати освітніх послуг EduPay Тетяна Єфімова знає про обсяги шкільних платежів зі свого досвіду – у неї 2 сина. Фото з її сторінки у Facebook |
Ми – тільки стартап. Зараз кожен з членів команди інвестує в нього свій час або власні знання. Так, ми сплачували за дизайн, але це досить невеликі кошти.
Проект починався у період Майдану – з'явилось вікно можливостей. Ми направляли листи в департаменти освіти з пропозицією підключити онлайн-оплату.
Десь нам одразу казали "ні-ні-ні", а, наприклад, в Ірпені був дуже прогресивний начальник департаменту освіти, і з нами погодились працювати. Там ми попрацювали з їхнім бухгалтерами, розробили індивідуальний кабінет на нашому порталі.
Вони були першими "тестовими" користувачами, які казали: ось тут можна так, а тут ми отримали виписку з казначейства, яке вимагає символи, яких нема в програмі.
Потім ми пішли до Харкова, бо тут базується наша команда. Місцевий департамент дозволив запропонувати сервіс районним відділам освіти.
Пішли поодинокі платежі, але масового потоку не було.
У Дніпрі ми теж підключили один район, але далі справа не просунулась – не було ніякого інформування, що з'явився такий сервіс. Хоча ми передаємо листівки, які можна розмістити на дошці оголошень чи фасаді, але ніхто цього не робить, і батькам про сервіс ніхто не розповідає.
Новий виток у розвитку команда EduPay зробила після інкубації для українських стартапів EGAP Challenge в Дніпрі. Фото з її сторінки у Facebook |
Потужним клієнтом став УЦОЯО.
Ми запропонували їм зробити повну інтеграцію і до кабінету абітурієнта/учня долучити онлайн-оплату за пробне тестування. Усе це вдалось реалізувати у кількох регіонах.
Результати платежів надходили одразу до кабінету учня. Він тут же отримував електронну квитанцію, інформація про платіж надходила до серверів УЦОЯО – і йшло зарахування до бухгалтерської програми.
Після того, як ми почали проводити оплату за пробне ЗНО, у нас з'явилось якесь ім'я, нас вже трошки знали.
ЯК ПІДКЛЮЧИТИ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД?
Для цього EduPay потрібна згода та підписання договору з органом, який є власником цього закладу. Це може бути сам навчальний заклад, якщо він – окрема юридична одиниця, або ж в іншому випадку – заява від районного управління освіти.
Для підключення потрібно підписати з EduPay безкоштовний договір на інформаційне обслуговування.
У договорі прописується наступне: надання актуальних реквізитів, на які має приходити платіж; погодження формату платіжного повідомлення, що саме має бути в цьому платіжному повідомленні, аби бухгалтерія навчального закладу його розпізнала.
Після цього EduPay робить технічне підключення закладу за 1 день. Він з'являється у переліку на сайті, і батьки вже можуть сплачувати онлайн.
Платежі проходять через банки, які мають акредитацію Visa-MasterCard.
ЗА ЩО МОЖНА СПЛАТИТИ?
Батьки можуть обрати, за що саме вони хочуть оплатити – харчування, додаткові освітні послуги, оплата благодійного внеску.
Вони обирають суму – і кошти йдуть на розрахунковий рахунок утримувача цього навчального закладу.
Отримувачем благодійного рахунку може бути або навчальний заклад, або фонд, який створений батьками при школі чи садку.
Нам немає різниці, на який рахунок йде платіж. Але це обов'язково має бути офіційний рахунок – і тут батьки можуть бути певними, що гроші йдуть не на картку директора школи чи садочку, а саме на офіційний рахунок, з якого потім ці кошти будуть обліковані.
Через сервіс проведено більше 20 тисяч платежів загальною сумою біля 3 мільйонів гривень, підключено вибірково 5 регіонів.
Через сервіс проведено більше 20 тисяч платежів загальною сумою біля 3 мільйонів гривень. Для збільшення натисніть на зображення |
КОМЕРЦІЙНА СКЛАДОВА
Проект починався як волонтерський, у нас у всіх були основні місця роботи, і ми започаткували його як зручний інструмент для країни, більш соціального спрямування. Потім почали працювати над ним як комерційним проектом.
Де саме цей комерційний компонент?
Ми є агентами банків в Україні. По суті, ми – каса в інтернеті для банків. З кожного платежу банк бере комісію, бо це є клієнтське обслуговування. Банк перераховує нам частину цієї комісії. Абсолютно прозора схема.
Ми підключаємо всі навчальні заклади безкоштовно. Так само безкоштовно вони можуть користуватись електронними кабінетами.
Зараз сайт приносить прибутки, але вони досить маленькі, лише покривають витрати на хостинг, сервери.
ПРОЗОРА БЛАГОДІЙНІСТЬ
Раніше в нас був один рядок "благодійний платіж", зараз же є можливість закрити конкретні фінансові питання (цей модуль працює ще у тестовому режимі).
Наприклад, садок хоче замінити вікна. Батьки можуть перерахувати кошти конкретно "на вікна" – і відстежувати, скільки грошей вже зібрано, а навчальний заклад має можливість долучити туди документальні звіти.
Благодійна допомога стане прозорою.
У нас вже є навчальні заклади, які погодились працювати за цією схемою.
Крім закладів освіти вже підключився Благодійний фонд "Волонтери: Дорослі – дітям", що теж буде використовувати сервіс "Свідома благодійність", бо хоче прозоро звітувати про всі свої витрати та допомогу хворим діткам.
Зараз згідно із законом про благодійну пожертву, людина зробила внесок – от і супер. А як ці гроші використані – це не його справа.
Але якщо благодійник зазначить в системі, що він, наприклад, хоче, аби ці гроші пішли на вікна в кабінеті у певній школі – у цьому разі розпорядник коштів не має права використати їх іншим чином, ніж за призначенням.
Враховуючи, що у нас більшість навчальних закладів підпорядковані районним управлінням освіти, ці благодійні розрахунки відкриті при районних управліннях, і отримувачі – ці самі управління.
Відтак потім це управління має їх розподіляти. Але ж управління може вирішити витратити гроші на будь-який заклад, на свій розсуд.
Саме тому більшість батьків кажуть: "Ми не хочемо збирати на рахунок управління освіти – наш садок їх ніколи не отримає".
Більшість навчальних закладів просто не знають, як зробити свій рахунок. Хоча це досить просто. Фото SergeyNivens/Depositphotos |
Це тому, що є ось це – нецільове призначення платежу. А якщо внесок робиться готівкою, то взагалі не можна проконтролювати, які гроші куди пішли.
Більшість навчальних закладів просто не знають, як зробити свій рахунок. Хоча це досить просто.
Колектив школи чи садка має провести збори, на якому затвердити відкриття рахунку.
Далі вони йдуть до районного управління і кажуть: "Ось, у нас протокол зборів колективу, ми вирішили відкрити спеціальний рахунок, на який буде надходити благодійна допомога і кошти, які школа чи садок можуть отримувати як додатковий дохід, який потім спрямовувати на свою основну діяльність".
І в подальшому створюється новий рахунок, який існує окремо від районного управління, а діє тільки для цього навчального закладу.
Зараз по всіх транзакціях відсоток благодійних платежів дуже маленький, не більше 5%.
У цьому році ми почали підключати виші.
Для них сервіс цікавий тим, що іноземці можуть сплатити за навчальні послуги картками будь-яких банків без потреби знімати готівку, міняти гроші і платити.
Почали розмови з Харківським університетом радіоелектроніки, для них теж цікавий модуль прозорої благодійності. Бо вони сподіваються залучати додаткові кошти від випускників, які зараз вже є відомими бізнесменами чи вченими, але пам'ятають рідний вуз і можуть підтримати ідеї талановитих студентів.
Тому ми робимо платформу, яку далі можна буде використовувати будь-де.
Галина Титиш, УП