Американський студент врятував дітей із Камбоджі завдяки решткам готельного мила

Самір вивчав екологію в Університеті Пітсбурга.

Минулого року він уперше приїхав у Камбоджу, щоб копати ставки для комерційного розведення риби, пише Pittsburg Post-Gazette.

Але зробив набагато більше – еко-кампанія Лакгані має шанси стати вирішенням глобальної проблеми із відсутністю гігієни мешканців Південно-Східної Азії.

"Я побачив, як матері миють дітей пральним порошком. Він не може бути замінником мила, і це видовище взагалі виглядало жахливо", – розповів юнак.

Тоді ж Самір зрозумів, що камбоджійська організація, на яку він працював під час практики, розташована у популярному серед туристів місті Сіемреап.

Його щороку відвідують понад 2 мільйони туристів, які спиняються у 350 місцевих готелях.

Еко-кампанія Лакгані має шанси стати вирішенням глобальної проблеми із гігієною мешканців Південно-Східної Азії. Фото ismailimail.files.wordpress.com

Ці готелі та місця відпочинку щодня викидають тисячі один чи два рази використаних шматочків мила.

[L]Пізніше він почав збирати обмилки й переплавляти їх на спеціальне еко-мило, яке переливав у чисті ємності, які можна переробляти.

Готовий продукт Лакгані постачав у камбоджійські села – в медичні заклади й школи.

За словами Саміра, його еко-мило – особливе, тому що не потребує великих витрат на транспортацію, наприклад із США, і підтримує місцевих виробників.

Після повернення до Пітсбурга, Самір організував краудфандингову кампанію на підтримку свого проекту. Зібрані кошти та підтримка великих готельних мереж допомогли йому підготувати камбоджійських миловарів та офіційно найняти їх на роботу.

Про еко-винахід американського студента почали розповідати у школах Камбоджі, там нарешті з'явився предмет "гігієна".

Організація Eco-Soap Bank ("Банк еко-мила") зараз налічує 30 працівників у різних містах Камбоджі. Вони збирають рештки мила, яке просто викидали протягом багатьох років, із 170 готелів.

За останніми підрахунками "банк" забезпечив новим мийним засобом близько 650 тисяч людей.

За словами Саміра, його еко-мило – особливе. Фото post-gazette.com

Крім того, що мило безкоштовно отримують школи та лікарні, його продають мешканцям сіл.

Зараз Лакгані хоче укласти угоду із великою компанією з виробництва мила, щоб збільшити обсяги його виготовлення із 300-500 літрів щомісяця до кількох тисяч.

Це дозволить допомогати понад 100 тисячам дітей у Камбоджі щороку.