"Розетта" знайшла сухий лід на поверхні комети Чурюмова-Герасименко
Європейське космічне агентство (ESA) повідомило, що тришарову пляму площею 80 метрів на 60 метрів зафіксовали 21-22 березня на південній частині комети.
Цього року вперше вченим вдалося помітити сухий лід на кометі. Вуглекислий газ переходить в тверду форму на поверхні комети при температурі -193 градусів Цельсія, що ускладнює його виявлення.
Пізніше, у квітні, на цьому місці слідів сухого льоду вже не було.
В цілому, поява сухого льоду – не нове явище для Сонячної системи. Дослідники помічали його, наприклад, на Марсі.
"Відомо, що комети містять діоксид вуглецю, який неймовірно складно побачити у твердій формі на поверхні", – пояснив італійський астрофізик з інституту INAF-IAPS Джанріко Філаккьоне.
Знахідка науковців може означати, що на кометі Чурюмова-Герасименко відбувається сезонний цикл змін стану вуглецю протягом року, який триває більше 6 земних років.
Раніше йшлося, що 30 вересня завершилася 12-річна місія космічного апарату "Розетта", який досліджував комету Чурюмова-Герасименко.
"Розетта" покинула землю у 2004 році. Космічний апарат дістався комети 67P (Чурюмова-Герасименко) через 10 років. Там "Розетта" продуктивно провела час, роками збираючи дані про 67P.
"Сусідство з кометою протягом більш ніж 2 років дало світу безцінне розуміння цих красивих "кочівників глибокого космосу", – розповів Джеф Йодер, працівник Управління наукових польотів NASA.
Учені були особливо зацікавлені у вивченні комети з близької відстані, оскільки її об'єкти є залишками від формування планет Сонячної системи понад 4 мільярди років тому.
Дізнаючись інформацію про комету Чурюмова-Герасименка, дослідники також "збирали по шматках" цілісні дані про Сонячну систему.
 |
| Тришарову пляму площею 80 метрів на 60 метрів зафіксовали 21-22 березня на південній частині комети. Фото blogs.esa.int |
Комету Чурюмова – Герасименко відкрили українські астрономи Клим Чурюмов і Світлана Герасименко.
В інтерв'ю "Українській правді. Життя", Чурюмов розповів, що добре запам'ятав осінь 1969 року. Тоді його разом із аспіранткою Світланою Герасименко та фотолаборанткою Людмилою Чирковою спорядили в експедицію до Казахстану. Команда мала спостерігати за кометами. Найцікавіші з небесних тіл вони фіксували на надчутливі фотопластини "Кодак".
[L]Дослідники свого відкриття одразу не помітили – переплутали із кометою Кома Сола. Одну пластинку із зображенням нового об'єкта Світлана Герасименко навіть хотіла викинути, бо подумала, що вона зіпсована.
Приблизно через місяць після повернення до Києва експедитори вирішили обробити негативи, щоб скласти звіт про поїздку. Лише тоді вони усвідомили, що першими побачили слабке світло від нікому невідомої тоді комети.
"У нас на руках було 5 негативів, тобто 5 підтверджень відкриття. Свої дані ми надіслали в Америку і Ленінград, в Інститут теоретичної астрономії. Приємно, що із США прийшла телеграма. Навіть вирахували орбіту і одразу на всіх обсерваторіях знайшли", – розповів учений.
Через 35 років до ядра комети Чурюмова-Герасименко запустили космічний апарат "Розетта". Його частина – космічний модуль Philae – 12 листопада 2014 року здійснила першу в історії посадку на ядро комети.
Відомий український астроном Клим Чурюмов помер у 15 жовтня 2016 року на 80-му році життя.