Є два види популярності, і ми обираємо неправильний. Пояснює вчений

Як і більшість речей в житті, популярність складніше, ніж виглядає.

Деякі люди популярні, тому що вони приємні – їхні однолітки люблять їх, довіряють їм і хочуть бути з ними.

Деякі люди популярні, тому що вони приємні – їхні однолітки люблять їх, довіряють їм і хочуть бути з ними. Фото serrnovik/Depositphotos

Інші популярні, оскільки вони якимось чином набувають певного статусу, і використовують цю владу, щоб мати вплив на інших.

"Більшість з нас плутають два типи популярності й шукають неправильного", – переконаний професор та директор клінічної психології Університету Північної Кароліни Мітч Прінштейн, якого цитує Quartz.

Науковець довго досліджував популярність і те, які наслідки вона має для нас.

Прінштейн пояснює, що підлітки за замовчуванням шукають статусу, їх раптово поглинає бажання бути поміченими, прийнятими та схваленими.

Коли ж вони дорослішають, то розуміють, що соціальний капітал походить від зв'язків – з іншими людьми та громадами в цілому. Тому після підліткового віку ми, як правило, знову повертаємося до піклування про симпатію.

В епоху "лайків" ми втрачаємо орієнтири та женемося за статусом, і прирікаємо себе до нескінченного підліткового віку, каже Прінштейн: "Світ став вічною середньою школою. Ми можемо жити в підлітковому настрої на все життя, якщо ми не обережні".

В епоху "лайків" ми втрачаємо орієнтири та женемося за статусом, і прирікаємо себе до нескінченного підліткового віку. Фото illuland/Depositphotos

Професор клінічної психології пояснює, що саме тут починаються наші психічні проблеми.

За його словами, люди, які прагнуть прихильності, як правило, є здоровішими, перебувають у кращих стосунках, мають гарну роботу та навіть живуть довше.

З іншого боку, шукачі статусу часто стають тривожними, депресивними та мають проблемами з алкоголем та наркотиками.

[L]Існує також гендерний розрив за типами популярності.

Для хлопчиків існує деяке співпадіння між симпатією і статусом; можна мати високий статус і подобатися людям.

Для дівчат такого немає: їм часто доводиться використовувати "реляційну агресію", щоб зберегти свою владу над іншими.

"Агресивні дівчата, які мають високий статус, а також часто є фізично привабливими – це нереалістичний, шкідливий прототип ідентичності, який деякі дівчата можуть носити протягом усього життя, – сказав Прінштейн. – Це дійсно шкідливо – не тільки для жінок, але і для суспільства".

Науковець переконує, що ми можемо перезавантажити наші власні сприйняття та тенденції щодо популярності, а також допомогти сформувати правильні орієнтири у дітей.

Батьки мають пояснювати дітям, що статусна популярність дозволяє себе відчути "королем" лише у короткостроковій перспективі. Фото SIphotography/Depositphotos

Батьки мають говорити зі своїми підлітками про різницю між симпатією і статусом, й пояснювати, що статусна популярність дозволяє себе відчути "королем" у короткостроковій перспективі, однак може призвести до депресії та поганого здоров'я в подальшому житті.

Прінштейн також нагадує, що залежність від соцмереж, того ж Instagram, – веде нас на шлях хибної популярності.

"Соціальні медіа можуть бути вашим другом – просто не дозволяйте їм бути вашим найкращим другом або замінити справжніх друзів", – радить він.