Чому наші брови стали витонченішими, ніж у пращурів? Вчені розкрили причину їх еволюції

Чому раніше люди мали такі виражені надбровні дуги?

Пошуком відповіді на це питання задалися дослідники Університету Йорка, пише The Guardian.

Фото Університету Йорка

Існувало кілька гіпотез.

Найпопулярнішою серед них була ідея про те, що надбровна дуга потрібна для заповнення прогалини між обличчям та черепною коробкою.

Ще одна стверджувала, що надбровна дуга була задіяна в процесі жування.

[L]Дослідники вирішили перевірити ці гіпотези отримавши 3D-скан стародавнього черепа, що належить Homo heidelbergensis, який жив у сучасній Замбії між 300-125 тисяч років тому.

Вони побачили, що його череп мав ще товщу та виразнішу надбровну дугу, ніж у неандертальців.

Використовуючи комп'ютерні моделі, вчені провели ряд експериментів на віртуальному черепі.

Спочатку вони з'ясували, що череп має набагато більше кісток, ніж це потрібно для заповнення прогалини між обличчям та черепною коробкою.

Потім дослідили, як жування позначається на обличчі з та без надбровною дугою. Вони очікували побачити серйозний зв'язок, але не виявили його.

В результаті експериментів вчені висунули власну гіпотезу – первісні люди мали виразні надбровні дуги як ознаку домінування.

Без еволюції обличчя ми б не могли підіймати здивовано брови та виражати ними емоції.

Невідомо, які фактори спричинили втрату широких набровних дуг, але вчені зазначають, що більш привітне обличчя могло прокласти шлях до багатшого людського спілкування і сприяти більшій співпраці між людьми, яка виникла з появою Homo sapiens.

"Можна припустити, що ці зміни пов'язані з посиленням потреби у більш складному спілкуванні у соціальних групах, які розвивалися пізніше під час еволюції людини", – каже професор еволюційної психології з Оксфордського університету Робін Данбар.

Команда Йорку підкреслює, що їхні висновки лише теоретичні, але вони можуть довести соціальну силу брів.