Чому зрілим людям важче концентруватися на роботі, ніж молодим – дослідження

Чому зрілим людям важче концентруватися на роботі, ніж молодим?

Це з’ясували вчені-геронтологи.

Фото: aletia/Depositphotos

Цей механізм пов’язаний з роботою блакитної плями (locus coeruleus) — регіону мозку, який бере участь у фізіологічній реакції на стрес та тривогу, а також допомагає фокусуватись на завданні.

Дослідження опубліковане в журналі Nature Human Behaviour, пише Naked Science.

У першу групу учасників експерименту увійшли 28 людей від 18 до 34 років. У другу – 24 людини 55-75 років.

Добровольцям показували фотографії парами: на одній світлині була будівля, на іншій – невеликий об’єкт.

У кожній парі один знімок був чітким і підсвічувався, а другий залишався розмитим. Добровольці мали швидко визначити малюнок, який підсвічується.

Перед деякими етапами роботи учасників попереджували, що зрештою вони можуть отримати слабкий удар електрошокером. В решті випадків уточнювали, що удар не загрожує.

Під час досліду мозок добровольців обстежували магнітно-резонансною томографією.

Фіксували рівень емоційного збудження, вимірюючи розширення зіниць. Вони значно розширялись під час тих етапів експерименту, які могли завершитись ударом струму.

Вчені дивилися, як поводиться парагіпокампальна ділянка (parahippocampal place area, РРА) у мозку добровольців.

Ця ділянка активізується, коли людина вивчає місця, придатні для проживання. Географічні карти чи зображення будівель, наприклад.

У молодих учасників дослідження загроза струму посилювала активність цієї зони, коли вони бачили яскраві та чіткі малюнки будинків.

Коли вивчали розмиті картинки, ця ділянка залишалась пасивною, не "вклинюючись" у з’язки між блакитною плямою та фронто-парієтальною мережею мозку, яка відповідає за скеровану увагу.

Це дозволяло молодим людям не відволікатися на неважливу інформацію (розмиті картинки).

А коли струм чекали волонтери у віці, активність цієї мережі падала, а сама парагіпокампальна ділянка залишалась активною незалежно від типу зображень.

Вчені пов’язали це з віковим ослабленням блакитної плями. У людей 55+ вона уже не так активно контролювала роботу мозку під час стресу, як у молодості.

Результати роботи вчених допоможуть у дослідженнях ранньої стадії хвороби Альцгеймера.

Відомо, що блакитна пляма – одна з перших ділянок мозку, де починають з’являтись нейрофібрилярні клубки і накопичується білок. Ці речі характерні для цієї недуги.