Чому зрілим людям важче концентруватися на роботі, ніж молодим – дослідження

1739
10 травня 2018

Чому зрілим людям важче концентруватися на роботі, ніж молодим?

Це з’ясували вчені-геронтологи.

 Фото: aletia/Depositphotos

Цей механізм пов’язаний з роботою блакитної плями (locus coeruleus) — регіону мозку, який бере участь у фізіологічній реакції на стрес та тривогу, а також допомагає фокусуватись на завданні.

Реклама:

Дослідження опубліковане в журналі Nature Human Behaviour, пише Naked Science.

У першу групу учасників експерименту увійшли 28 людей від 18 до 34 років. У другу – 24 людини 55-75 років.

Добровольцям показували фотографії парами: на одній світлині була будівля, на іншій – невеликий об’єкт.

У кожній парі один знімок був чітким і підсвічувався, а другий залишався розмитим. Добровольці мали швидко визначити малюнок, який підсвічується.

Перед деякими етапами роботи учасників попереджували, що зрештою вони можуть отримати слабкий удар електрошокером. В решті випадків уточнювали, що удар не загрожує.

Під час досліду мозок добровольців обстежували магнітно-резонансною томографією.

Реклама:

Фіксували рівень емоційного збудження, вимірюючи розширення зіниць. Вони значно розширялись під час тих етапів експерименту, які могли завершитись ударом струму.

Вчені дивилися, як поводиться парагіпокампальна ділянка (parahippocampal place area, РРА) у мозку добровольців.

Ця ділянка активізується, коли людина вивчає місця, придатні для проживання. Географічні карти чи зображення будівель, наприклад.

У молодих учасників дослідження загроза струму посилювала активність цієї зони, коли вони бачили яскраві та чіткі малюнки будинків.

Коли вивчали розмиті картинки, ця ділянка залишалась пасивною, не "вклинюючись" у з’язки між блакитною плямою та фронто-парієтальною мережею мозку, яка відповідає за скеровану увагу.

Це дозволяло молодим людям не відволікатися на неважливу інформацію (розмиті картинки).

А коли струм чекали волонтери у віці, активність цієї мережі падала, а сама парагіпокампальна ділянка залишалась активною незалежно від типу зображень.

Вчені пов’язали це з віковим ослабленням блакитної плями. У людей 55+ вона уже не так активно контролювала роботу мозку під час стресу, як у молодості.

Результати роботи вчених допоможуть у дослідженнях ранньої стадії хвороби Альцгеймера.

Відомо, що блакитна пляма – одна з перших ділянок мозку, де починають з’являтись нейрофібрилярні клубки і накопичується білок. Ці речі характерні для цієї недуги.



Реклама: