Проєкт, авдиторія, индик: як пропонують змінити український правопис

Наразі триває громадське обговорення нової редакції Українського правопису.

З ним можна ознайомитися тут.

Про запропоновані зміни на брифінгу поінформував директор Інституту мовознавства імені Олександра Потебні НАН України, член Української національної комісії з питань правопису Богдан Ажнюк, повідомляє Укрінформ.

За його словами, нова редакція не повертає всі норми харківського правопису, або "скрипниківки", але закріплює варіативність у написанні іншомовних прізвищ та імен людей з використанням "г" та "ґ".

Однією з жорстких змін буде написання слів з латинським коренем -ject, наприклад, у слові "проект": якщо Український правопис затвердять, буде закріплене написання "проєкт".

За словами Ажнюка, повертати повністю харківський правопис до вживання немає сенсу.

– Мова має об'єднувати народ – територіально, історично... Однією з найголовніших рис цієї редакції правопису є те, що вона не дестабілізує мовно-правописну ситуацію в Україні , вона її коригує, – запевнив він.

І додав, що "вороття до "скрипниківки" неможливе технічно, бо вона не може кодифікувати мову України початку ХХІ століття.

– Слова "фльота", "кляса" ніхто навіть не пропонував для обговорення, що було однією з найпримітніших рис харківського правопису щодо передавання іншомовних слів, – сказав Ажнюк.

Принциповою зміною лінгвіст назвав написання таких запозичень з інших мов, як слово "проект" – "проєкт". У всіх словах з латинським коренем -ject- звукосполучення [je] послідовно передаватиметься через українське є: об'єкт, траєкторія, проєкція тощо.

– Інші зміни – написання слів іншомовного походження, де є англійська літера "j" чи німецька "g". Як легітимний варіант буде також написання з "ґ" імен і прізвищ – Габсбург і Габсбурґ.

У загальних назвах перелік слів з "ґ" залишається практично незмінним. Українська "г" є однією з найхарактерніших рис нашої системи.

Якби ми дозволили "ґ" в загальних назвах, кількість і частотність вживання "ґ" настільки зросла б, що ми б мали перекошене фонетичне обличчя української мови.

Принцип не може бути реалізований вибірково, тому якщо ми будемо дозволяти ґеймер, нам треба також дозволити "леґендарний ґвардійський ґенерал". І будуть "сто ґрам" і "кілоґрам ґречки". Це суржик, а не українська мова, – наголосив Ажнюк.

Винятками залишилися слова, які усталилися з написанням через "ґ" (ґанок, ґатунок, ґвалт, ґрати, ґрунт і подібні).

Варіативність також передбачається в написанні слів, запозичених з грецької мови: аудиторія – авдиторія, кафедра – катедра, лауреат – лавреат тощо.

Стосовно вживання "і" та "и" на початку слів Ажнюк зазначив, що не буде помилкою писати, наприклад, "індик" та "индик".

– Це частина народної мови. Питання, який шматок традиції брати – останні 70, 100 чи останні 500 років. Не буде помилкою писати "индик", хоча форма "індик" підтримується етимологією слова, – сказав Ажнюк.

За його словами, в офіційних документах буде вживатися перша назва.

– Написаний текст часто має юридичні наслідки, тому тут має йти перший за черговістю в правописі варіант. Це специфічна сфера застосуваня мови. В газетній публікації може бути і Афіни, і Атени. Якщо у вас документи на візу, то в українському тексті буде записано Афіни, – уточнив Ажнюк.

За новими правилами, в художніх текстах іменники третьої відміни на -ть після приголосного, а також слова "кров", "любов", "осінь", "сіль", "Русь", "Білорусь" у родовому й давальному відмінках можуть набувати як варіант закінчення -и: гідности, незалежности, радости, смерти, чести, хоробрости; крови, любови, осени, соли, Білоруси, Руси.

Правопис після громадського обговорення буде винесено на затвердження урядом.