Уряд вирішив, як оцінювати наукову діяльність вишів. Це вплине на їх фінансування
Уряд визначив, як оцінюватимуть наукову діяльність вишів – це у майбутньому вплине на їх фінансування.
Відповідну постанову затвердив уряд, повідомляє прес-служба МОН.
 |
| Фото: alexraths/Depositphotos |
– Кошти мають отримати найкращі – хто показує високий рівень досліджень, у кого є перспективи розвитку, хто зміг інтегрувати свою наукову діяльність у світовий простір тощо, – пояснила міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
Одна з найважливіших речей, закладених у документі – наукову діяльність оцінюватимуть не вишу в цілому, а його окремих наукових напрямів.
– Якби ми цього не зробили, то в підсумку в великих університетах, де є різноманітні напрями досліджень, отримали б "середню температуру по палаті". Бо в одному класичному виші можуть бути сильніші дослідження з природничих наук, а в іншому – гуманітарних чи технічних, – пояснила міністр.
Будуть такі напрями:
- Аграрні науки та ветеринарія (враховує галузі знань: аграрні науки та продовольство, ветеринарна медицина)
- Воєнні науки та національна безпека (воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону, цивільна безпека)
- Гуманітарні науки та мистецтво (богослов’я, гуманітарні науки, культура і мистецтво)
- Суспільні науки (журналістика, міжнародні відносини, освіта/педагогіка, право, соціальна робота, соціальні та поведінкові науки, сфера обслуговування, публічне управління та адміністрування)
- Біологія та охорона здоров’я (біологія, охорона здоров’я)
- Математичні науки та природничі науки (математика та статистика, природничі науки)
- Технічні науки (інформаційні технології, електроніка та телекомунікації, архітектура та будівництво, електрична інженерія, механічна інженерія, автоматизація та приладобудування, транспорт, хімічна та біоінженерія, виробництво та технології)
Атестаційна оцінка визначатиметься за 100-бальною шкалою. У ній будуть враховуватися такі показники:
- кадровий склад
- фінансування (за загальним і спеціальним фондом)
- обсяг коштів, спрямованих/залучених вишем на придбання обладнання
- кількість статей у наукових виданнях, які індексуються у базах "Scopus" та/або "Web of Science", де додатковим показником буде коефіцієнт впливовості журналів
- кількість наукових видань, засновником (співзасновником) яких є університет, які індексуються у базах "Scopus" та/або "Web of Science"
- кількість працівників закладу (за основним місцем роботи), які є членами редакційних колегій наукових видань, які індексуються у базах "Scopus" та/або "Web of Science".
Конкретну методику оцінювання розроблюватиме МОН спільно з Нацрадою з розвитку науки і технологій.
За результатами оцінювання кожен науковий напрям вишу відноситимуть до однієї з трьох груп – А, Б, В – або визнаватимуть таким, що взагалі не пройшов атестацію.
У групі А будуть напрями університетів, дослідження яких мають важливе державне або світове значення, виконуються на світовому рівні.
У групі Б – що мають важливе значення для окремих галузей економіки, нацбезпеки, інших сфер, виконуються на високому професійному рівні.
У групі В – що мають значення для освітнього процесу в університеті, виконуються на задовільному професійному рівні.
Атестацію проводитимуть не менш як раз на 5 років, однак не раніше ніж через рік для реорганізованого вишу або не раніше ніж через 3 роки для новоутвореного.
Вона буде обов’язковою для державних та комунальних закладів вищої освіти – окрім коледжів.
Для державних та комунальних коледжів атестацію проводитимуть на вимогу власника (засновника), а для всіх приватних закладів вишої освіти – за ініціативою закладу.
Проведення атестації організовуватиме МОН. Для цього при Міністерстві створять спеціальну атестаційну комісію та 7 експертних груп за науковими напрямами.
До їх складу входитимуть представники вишів, МОН та інших відомств, до сфери управління яких належать університети, НАН, національних галузевих академій наук, Наукового комітету Нацради з розвитку науки і технологій, представників громадських наукових організацій із всеукраїнським статусом.
Кількість представників закладів, підпорядкованих МОН, і працівників центрального апарату МОН не повинне перевищувати 50% загального складу атестаційної комісії.
Отримані результати атестації можуть бути використані для планування видатків держбюджету на наукову діяльності вишу, визначення наукових напрямів закладу, яким надається підтримка з держбюджету, зокрема, через механізм базового фінансування тощо.