"Будь маленьким маминим помічником" – чому у цих словах більше шкоди, ніж користі

4657
20 вересня 2018

Коли ми просимо дитину "бути маленьким помічником", можемо відволікти її від реального виконання певної дії та зашкодити у формуванні звички допомагати.

Такими є результати нового дослідження, які оприлюднила професорка Нью-Йоркського університету Марджорі Родс, пише Independent.

 Фото:  oksun70/Depositphotos

Науковиця пояснює, як мовні звороти впливають на поведінку дитини.

За її словами, запит до дитини, сформований з урахуванням дієслів, більш дієвий та корисний.

Попри те, що слово "помічник" – позитивне, психологи вважають, що воно не налаштовує дитину на робочий настрій. Натомість, набагато ефективніше звичайнісіньке прохання "допомогти".

Воно спонукає дитину продовжувати свої дії навіть після невдачі.

"Це дослідження показує, як розмовляти з дітьми про дії, які вони можуть зробити. Краще заохочувати виявляти більшу наполегливість після невдач, ніж вести розмову з ними про ідентичності, які вони можуть взяти на себе," – каже науковиця Емілі Фостер-Хансон, яка очолювала дослідження.

Нове дослідження суперечить попередньому, опублікованому в 2014 році. У ньому психологи навпаки закликали батьків називати дітей "помічниками". Це начебто мало спонукати їх допомагати більше.

Різниця між дослідженнями полягає в зосередженні науковців на невдачах малюків – і що відбувається після того, як дитина відчуває їх.

Цього разу у Нью-Йоркському університеті розробили експерименти, в яких учасників віком від 4 до 5 років просили або бути "помічниками", або "допомагати".

У кожній ситуації у дітей виникала проблема. Наприклад, після того, як малюк прибрав, ящик падав зі столу на підлогу, а його вміст висипався.

Результати показали, що діти, яких попросили "допомогти", були набагато більш стійкими до невдач у порівнянні з "помічниками".

Крім того, група "допоможи" самостійно бралася за складні завдання, тоді як "помічники" – лише за прості та ті, які одразу принесуть рішення проблеми.

powered by lun.ua