Готувалися до іспиту, але завдання бачите ніби вперше? TED про вплив стресу на пам'ять
Ви проводите тижні, готуючись до важливого іспиту чи тесту.
Коли день екзаменування настає, ви нервово чекаєте, поки вам дадуть завдання.
Починаєте виконувати завдання, де вас попросили пояснити слово "атараксія".
Ви знаєте, що точно бачили його раніше, але у мозку ніби прогалина.
Що ж трапилось?
Відповідь – у стосунках між стресом та пам'яттю.
Є багато видів та ступенів стресу, а також різні види пам'яті.
Цей пояснювальний ролик TED сфокусований на тому, як короткотерміновий стрес впливає на вашу пам'ять про факти.
ЯК ЦЕЙ ВИД ПАМ'ЯТІ ПРАЦЮЄ
Факти, які ви читаєте, слухаєте і вчите стають спогадами через процес, який складається з цих головних кроків.
1. Набуття: момент, коли ви випадково зустрічаєте нову інформацію.
Кожен чуттєвий досвід активує унікальний набір ділянок мозку.
2. Щоб стати тривалими спогадами, ці чуттєві досвіди має затвердити гіпокамп.
На гіпокамп впливає мигдалеподiбне тiло, яка надає перевагу досвідам, пов'язаним з сильними емоціями.
3. Потім гіпокамп кодує спогади: ймовірно, через посилення синаптичних зв'язків, стимульованих впродовж першого чуттєвого досвіду.
Коли пам'ять уже закодована, її можна запам'ятати чи "витягнути" пізніше.
Спогади розташовані у мозку повсюди, ймовірно, префронтальна кора сигналізує, які спогади треба "витягти".
ЯК НА ЦЕЙ ПРОЦЕС ВПЛИВАЄ СТРЕС?
На перших двох стадіях середній рівень стресу може допомогти чуттєвим досвідам "зайти" у вашу пам'ять.
Ваш мозок відповідає на стресові подразники, вивільняючи гормони, відомі як кортикостероїди.
Вони активують процес виявлення загрози і відповіді на неї в мигдалеподібного тіла.
Ця мигдалина підказує гіпокампу консолідувати досвід, який викликав цей стрес, з нашою пам'яттю.
Тим часом потік кортикостероїдів через стрес стимулює гіпокамп, також стимулюючи його додати цей досвід у пам'ять.
Хоча трохи стресу може принести користь, хронічний чи дуже сильний стрес може мати протилежний ефект.
Вчені протестували це, вводячи щурам гормони стресу.
Вони поступово збільшували дозу кортикостероїдів, і в мишей поступово покращувалися результати тестів, але суттєво падали при більших дозах стресових гормонів.
У людей – той же ефект. Позитив – від невеликого помірного стресу.
Але коли стрес пов'язаний з завданням на пам'ять, і коли на це тисне час, це може допомогти пам'яті.
Тижні, місяці і навіть роки постійних стресових подразників, які викликає хронічний стрес, можуть пошкодити гіпокамп і знизити нашу здатність формувати нові спогади.
Було б круто, якби трохи стресу допомагало нам запам'ятовувати факти, та, на жаль, відбувається протилежне.
Функція запам'ятовування лежить саме на префронтальній корі, яка керує думками, увагою та ухваленням рішень.
Коли кортикостероїди стимулюють мигдалину, вона гальмує або знижує активність префронтальної кори.
Причина такого гальмування – сповільнена реакція може переважати над повільнішими, більш обдуманими думками у небезпечній ситуації.
Це може мати й небажаний ефект – коли у вас у голові з'являються прогалини в знаннях під час тесту, наприклад.
І тоді намагання згадати це може бути фактором стресу, призводячи до порочного циклу більшого вивільнення кортикостероїдів і навіть нижчих шансів пригадати.
ТО ЩО РОБИТИ?
1. Якщо ви знаєте про наближення стресової ситуації – іспиту, наприклад, спробуйте готуватись у схожому до стресового середовищі.
Новизна може бути фактором стресу, виконуйте завдання на час, сидіть за столом, а не на дивані, готуючись.
2. Інший інструмент – спорт.
Підвищення вашого серцебиття та дихання пов'язане з хімічними змінами у мозку, допомагаючи знизити тривожність і покращити самопочуття.
Вважається, що регулярні заняття спортом покращують сон, що є дуже важливим перед тестом чи іншою важливою подією.
3. Глибокі вдихи і видихи значно знижують тривожність під час тестувань.
Тому коли відчуєте стрес – глибоко вдихніть і спробуйте сконцентруватися.