Тривалість життя і статева зрілість більше залежать від мозку, ніж від тіла – дослідження

Те, як довго живуть люди та інші теплокровні тварини, і момент, коли вони досягають статевої зрілості, залежить швидше від їхнього мозку, аніж від розвитку тіла.

Фото: zarraza79/Depositphotos

Тобто довше живуть не тварини з більшим тілом і повільнішим обміном речовин, а ті, у чиїй корі головного мозку є більше нейронів, незалежно від розміру тіла.

Це з'ясувала доцентка кафедри психології і біологічних наук Університету Вандербільта штату Тенесі у США Сюзана Геркулано-Узель (Suzana Herculano-Houzel).

Результати її роботи опубліковані у журналі Comparative Neurology, доступ до якого має видання Naked Science.

"Незалежно від того, чи перед нами птах, мавпа чи людина, кількість нейронів у корі головного мозку цього виду передбачають близько 75% усіх варіацій тривалості життя виду", – каже авторка дослідження.

За даними дослідження, розмір тіла та метаболізм відіграють роль лише у 20-30% випадків у прогнозах тривалості життя різних видів.

У своїй роботі вчена вивчила більше 700 теплокровних видів з бази даних тривалості життя тварин і порівняла ці записи зі своїми даними про кількість нейронів у мозку різних видів.

Дослідниця виявила, що папуги, співучі і воронові птахи живуть систематично довше, аніж примати з такою ж масою тіла. А ці примати живуть довше, ніж інші ссавці з пропорційною масою тіла.

ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ?

Раніше антропологи та вчені, що вивчають еволюцію та людську поведінку, припускали, що одна з унікальних особливостей людського виду – ми маємо незвично тривалий період дитинства і підліткового віку, впродовж якого проходимо процеси навчання та соціалізації.

Але робота науковиці це спростовує.

Її дослідження стверджує, що люди – не виняток у ряду інших ссавців.

Враховуючи кількість нейронів у корі нашого головного мозку, час, потрібен людям для досягнення статевої зрілості, цілком очікуваний. Тривалість життя людини також стандартна для цієї кількості нейронів.

А розмір тіла не має значення у питанні тривалості життя.

"Тепер ми можемо стверджувати, що люди проводять стільки часу у дитинстві і живуть так довго, як і варто очікувати, враховуючи кількість нейронів у корі людського головного мозку.

Чим більше у ссавця нейронів, тим більше часу займе процес дозрівання не лише психологічного, але й розумового", – пояснює вчена.

Вона каже, що науці ще потрібно знайти відповідь на запитання, який зв'язок між багатьма нейронами у корі головного мозку і тривалістю життя, але уже зараз можна впевнено сказати, що піклування про мозок і постійна підтримка роботи нейронів – запорука довгого та щасливого життя.