Яке воно сучасне рукоділля, й скільки ним можна заробляти. Історії трьох майстрів
Вишивання і в'язання, які були колись ледь не обов'язковим вмінням кожної пані, тепер – заняття не для всіх.
Знайти того, хто займається випалюванням по дереву та різьбою для власного задоволення, теж непросто.
З'являються хобі, які дуже швидко стають популярними і так само швидко забуваються, як от ліпка з полімерної глини, плетіння з бісеру чи гумових резинок.
Але є ті, хто самотужки вигадує, чим зайняти собі руки... і заробляє на цьому.
"Українська правда. Життя" знашла трьох таких майстрів та розпитала про те як дозвілля стало для них роботою.
ФЕТР
Зоя Соловйова – мама шести дітей, тож не дивно, що її хобі пов'язано з малюками. Жінка майструє розвиваючі книжечки із фетру.
Це приносить їй не лише задоволення, а й стало суттєвою підмогою у складних життєвих обставинах.
Фото Facebook |
Зоя родом з Росії, до окупації жила на Луганщині. Коли почалася війна, жінка була вагітна шостою дитиною. Не чекала – зібрала пожитки, дітей і поїхала звідти до Івано-Франківської області. Каже, зрозуміла одразу: для тих, хто за Україну, спокою на сході не буде.
Слідом за нею приїхав чоловік. Пробув до пологів і пішов в АТО добровольцем. На фронті він пробув майже три роки, нині – на заробітках у Києві.
Книжечками з фетру Зоя стала займатися у 2016.
Ось ця книжечка поїхала до свого маленького власника у США. Фото Facebook |
Почалося все з допису на Facebook. Жінка намагалася продати ікону, вишиту бісером, щоб купити швейну машинку. Оголошення побачили волонтери і подарували "Подольськ" – старенький агрегат, але робочий.
Зо два місяці після того жінка перешивала речі на замовлення. А потім, дочці на трудове навчання загадали принести фетр.
"Спочатку, я навіть не знала, що фетр – це тканина. Думала, це якийсь такий цупкий папір", – каже Зоя.
Жінка погуглила, що з нього можна робити, знайшла фото фабричних книжечок і вирішила спробувати зробити такі своїми руками.
Зоя вигадувала все сама. Тож зізнається, що перші були відверто жахливі. Потім стало виходити краще і з'явилися замовлення.
Завдяки грантам жінка отримала сучаснішу швейну машинку, оверлок, ноутбук та плотер і справи пішли краще.
"Я б сказала, що виробництво книжечок себе виправдовує. Так, треба багато чого: фетр, синтепон, флізелін, дублерин, гудзики різні.
Зараз багато часу займає вирізання деталей. Збилися налаштування у плотера, не можу знайти людину, яка мені його полагодить, тому вирізаю руками.
Нещодавно робила книжку про космос, там було 370 деталей. Кожна з них була прошита двічі, а потім ще й нашита на книгу", – ділиться майстиня.
"Книжечки 10х10, для найменших, коштують 230 і вище.
Переважно замовляють книжки вартістю 1000-1400 гривень. Були замовлення, які коштували по 2 тисячі.
Часто замовляють книжки "на виріст". Буває, я раджу, яку книжку краще купити на бажану суму", – додає вона.
Допомагають вигадувати сюжети та креативні рішення для виробів діти Зої.
"Вони цікавляться і відразу мені кажуть – ото добре, тут добре, а це не так, не треба", – сміється жінка.
Бувало, Зої замовляли книжки для дітей з ДЦП, з синдромом Дауна, з аутизмом. Каже, тут важливо знати, чого хочуть навчити батьки дитину. Завдяки книжечкам можна допомогти зрозуміти, як змінюються пори року, вивчити кольори, числа та букви.
Є книжечки навіть для малят, які не можуть навчатися. Для них майстриня нашиває клаптики тканин, різних за забарвленням, фактурою та розміром – щоб хоч щось привернуло увагу маленького клієнта.
Іноді просять пошити щось для розвитку сили рук та моторики. Тоді стануть в нагоді різноманітні гудзики та кнопки.
Застібки, резинки та гудзики чудово розвивають дрібну моторику рук. Фото Facebook |
На останок Зоя ділиться планами. Каже, хотілося б ділитися своїми знаннями з кимось, адже вміє не лише шити, а й малює по склу, вишиває, робить маси для ліплення.
"У мене немає вищої освіти. Колись дуже хотіла стати швеєю, вступити до Луганська на модель'єра-закрійника.
На майбутнє, коли трохи підростуть діти і підуть або в садок, або в школу, хотіла б працювати з дітьми, можливо, викладати уроки трудового навчання", – додає вона.
ДЕРЕВО ТА СМОЛА
Ці прикраси зачаровують – в них зупинена мить бурі, підводне життя океану, застигли квіти. Вони неймовірно живі – може, тому, що зроблені не з металу, а з дерева.
Каблучки майструє львів'янин, 26-річний Дмитро Цимбалістий. І для нього це не лише красиве хобі, а й фактично професія.
Фото Facebook |
Хлопець навчався в Львівській академії мистецтв за спеціальністю художня обробка дерева. Після закінчення вузу якийсь час робив меблі.
Якось в мережі Дмитро побачив фото прикрас з дерева та епоксидної смоли. Зацікавився, пошукав відео, як їх робити і спробував сам.
"Перша прикраса вийшла страшненька, але все одно було багато емоцій та вражень, що створив щось нове та цікаве.
Спочатку каблучки виходили не дуже цікаві, але з часом ставали кращі. Перші вироби дарував рідним та подругам. Потім з'явилися перші клієнти.
Вже півтора роки точно займаюся каблучками", – розповідає майстер.
Навіть коли з'явилися клієнти, запускати виробництво та робити бізнес хлопець не планував. Майстрування сприймав як хобі, як справу для душі, а не як роботу.
Але спрацювали соцмережі – люди почали ділитися світлинами робіт львівського майстра, радити друзям і замовлень щодень ставало більше.
Хоч Дмитро і вчився на різьбяра, на майстра прикрас треба було вчитися заново. Каже, багато дивився в інтернеті, як працюють інші люди, як обробляють матеріал. Щось вигадував сам, як буде краще, адже має розуміння, як працювати з деревом.
Майстер зізнається, для роботи надихатися чимось йому не треба.
"Ідеї для каблучок приходять спонтанно. Думаєш: а от спробую так залити, що з того вийде", – ділиться Дмитро.
Хлопець каже, для того, щоб робити таку ж красу з дерева, не обов'язково десь навчатися. Починати можна з нуля, але треба бути готовим вкласти в цю справу трохи грошей і багато терпіння.
"Раніше дістати матеріали було тяжкувато. Зараз якщо ввести в пошуковику "епоксидна смола" можна знайти багато її виробників та постачальників.
У каблучках Дмитра, здається, живе інший, чарівний світ. Фото Facebook |
Я перепробував багато різних, доки знайшов той матеріал, який підходить мені. Її возить хлопець теж зі Львова. Вона стійка, гарно обробляється та добре тримає барвник", – пояснює різьбяр.
Каже, деревину можна використовувати різну – ясен, дуб, горіх, чорний клен, що хто може дістати. Її також можна купити в інтернеті, до того ж для каблучок дерева треба зовсім небагато.
З інструментів – це наждачний папір із зернистістю від 80 до 2500. А ще – губка та паста для полірування. Заготовку з дерева можна робити дрилем та болгаркою.
Каблучка для тих, хто сумує за відпочинком в горах. Фото Facebook |
Собівартість однієї каблучки – 100 гривень. Продає ж їх майстер в середньому за 400. Каже, не хоче "дерти ціну", аби прикраси ручної роботи міг дозволити собі кожен. Дорожче можуть коштувати хіба якісь дуже індивідуальні замовлення.
"Епоксидна смола у поєднанні з деревом стала досить популярна. Багато меблів виконують у поєднанні цих матеріалів.
Для тих, хто хоче спробувати таке робити – можливостей багато. Треба тільки терпіння та не спішити. Раджу подивитися на YouTube відео, як хтось робить таку роботу", – додає майстер.
ПАПІР
Яна Лапуда – 24-річна львів'янка. Разом з чоловіком вони займаються виготовленням органічної косметики – мила, кремів та мазі. Творча робота, правда? Однак, це не головна пристрасть дівчини.
Яна кохається у блокнотах. І робить їх сама.
Креативне подружжя молодих львів'ян. Фото Facebook |
"До блокнотів було багато чого, пов'язаного з папером.
Я була вожатою у дитячому таборі, треба було вигадувати різні креативні заняття для дітей. Спочатку робили аплікації, потім об'ємні фігури.
Далі одразу почалися блокноти. Займаюся ними приблизно від 2013 року", – згадує майстриня.
Дівчина каже, їй завжди подобалися записники. Однак, ідеальних не знаходила. Хотілося чогось особливого, але, наприклад, коли подобалася обкладинка, не завжди влаштовували сторінки.
Перший блокнот зробила для чоловіка. Яна пригадує, що виріб був далеким від ідеалу. Однак, доки робила блокнот, зрозуміла, що її "затягує" сам процес його створення.
Далі були подарунки подругам та перші замовлення, які переросли у сторінку в соцмережі.
У Яни багато блокнотів на тему світу Гаррі Поттера, хоча фільми про нього вона відкрила для себе уже в дорослому віці. Каже, не так сподобався сюжет, як стилістика та всі ці артефакти, які крутяться навколо головного персонажа.
"Перший блокнот, який я зробила був з символом Дари смерті, – розповідає дівчина.
Його захотіла купити моя подруга, але я їй його подарувала.
Потім інша дівчина попросила зробити такий самий, тільки з символом платформи 9 ¾.
Згодом я подивилася й інші частини фільмів. Побачила там книжку-монстрика і вирішила зробити собі. Перші зуби з полімерної глини, які я зробила, були не дуже гарні. Тоді я замовила їх у своєї знайомої. У неї вийшли дуже красиві", – додає вона.
Тепер блокноти-монстрики – справжня фішка дівчини.
Яна каже, хоч усі і захоплюються такими пухнастими блокнотами, купують їх частіше не для себе, а на подарунок. Фото Facebook |
На Гаррі Поттері магія у житті Яни не закінчилася. Нещодавно вона завершила роботу над Книгою темрями з серіалу "Всі жінки відьми". Вийшла точнісінько така ж сама, над якою чаклували три сестри.
"Спочатку це мала бути кулінарна книга – для мене тоді магія асоціювалася саме з кулінарією, додаєш різні інгредієнти і виходить щось надзвичайне, магічне.
Врешті, вийшла така ж книга, як у фільмі", – ділиться майстриня.
Робота над нею тривала півтора роки. Готові кавовані сторінки просто чекали своєї черги – Яна не наважувалася взятися за роботу, вона здавалася їй величезною відповідальністю. Врешті, вони припали пилом, і їх довелося викинути.
Півтора року дівчина вагалася та готувалася до роботи. Потім – сіла і за один день її закінчила.
"Запостила в інтернет, люди почали писати, ой, яка класна, чи можна замовити. Зараз одна книжка поїде у Німеччину", – розповідає дівчина.
Якщо говорити про замовлення, Яна каже, більшість захоплюються якимись класними роботами, а замовляють прості – умовно, чорна обкладинка, білі сторінки, всередині напис "Валерію від Оксани".
Унікальне замовляють більше на подарунки. Наприклад, монстрика в майстрині замовляли для себе тільки один раз, зазвичай люди жаліють купувати такі речі собі.
Для себе клієнти частіше замовляють прості і зручні блокоти. Фото Facebook |
"Майже все, що я заробляю на блокнотах, витрачаю на блокноти.
Ціни різні. Є простенькі за 100 грн, монстрів продаю за 500. Але з тих 500 багато витрат – дорогі хутро і зуби з полімерної глини, кавований папір. Якби цим займатися суто на продаж, на монстрах я б не вижила", – каже майстриня.
Дівчина намагається відкладати, зараз збирає на стелаж. За попередні зароблені гроші купила стіл та стільці для майстер-класів – вона навчає робити блокноти всіх охочих.
Яна каже, щоб зробити свій перший блокнот – не потрібно практично ніяких витрат. Папір (для друку, із зошита, байдуже, який є, аби подобався), нитки з голкою, клей ПВА та картон для обкладинки.
Ось приблизний набір матеріалів для створення блокнота. Фото Facebook |
Майстриня купує спеціальний палітурний картон, але можна взяти і звичайний, з коробки.
Також потрібна буде тканина для обгортки.
"В YouTube дуже багато уроків з виготовлення блокнотів. Люди, які приходять до мене на майстер-клас кажуть, що найтяжче зшивати блоки, обкладинка робиться за 15 хвилин", – додає Яна.
У планах дівчини: зробити блокнот-двері, зараз це модний тренд. Також Яна зізнається, поки що не дружить з фарбами, але дуже хоче використовувати у роботі і їх. З "неблокнотних" планів – освоїти шиття й моделювати собі речі.
Людмила Панасюк, УП. Життя
Вас також може зацікавити:
Ми не хочемо втрачати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я.