Безпечні покупки в Інтернеті: 5 порад, як не натрапити на шахраїв
Дрібне інтернет-шахрайство — один із розповсюджених злочинів в Україні. За даними Кіберполіції, тільки минулого року було зареєстровано понад 25 тисяч звернень щодо продажу фейкових товарів в Мережі чи виманювання даних банківських карток за допомогою фішингу.
Зрозуміло, що в людини є бажання купувати товари вигідно та не витрачати на шопінг зайвий час. Цим часто користуються шахраї. Вони роблять надто солодкі пропозиції та маніпулюють емоціями покупця, підганяючи його здійснити оплату. В результаті — ні грошей, ні товару.
У цій статті УП. Життя спільно з OLX розкажуть вам, як вберегти себе від шахрайських схем за допомогою чеклисту з п’яти простих правил.
Також: слухайте подкаст Української правди про онлайн-шопінг Заплатив за товар, а продавець кудись зник з грошима: Як безпечно купляти в інтернеті?
1. Перевіряйте майданчик, на якому купуєте
Завжди намагайтеся використовувати магазини та сайти, які перевірені часом та відомі серед людей. Окрім великого вибору в них є внутрішні системи захисту користувачів, служба підтримки та послуги, які роблять шопінг безпечним — на відміну від маловідомих онлайн-магазинів, які часто не мають навіть безпечного з'єднання.
Уважним потрібно бути завжди. Шахраї часто створюють сайти-двійники навіть добре відомих брендів, щоб вкрасти ваші гроші. Замість оплати товару — кошти йдуть злочинцям через підробну форму платежу. Такі ресурси називаються фішинговими.
Як перевірити посилання
OLX створив спеціальний лінкчекер на освітньому сайті Онлайн[за]хист та у Центрі підтримки клієнтів. Там ви одразу побачите, чи має сайт за вказаним посиланням відношення до компанії OLX/послуги OLX Доставка, чи він шахрайський.
Але все ж склалася ситуація: ви потрапили на незнайомий вам онлайн-магазин. Ціна на телефон, який вам потрібен, "казкова". На жодній іншій платформі ви не знайшли таку привабливу пропозицію. Втім, не поспішайте віддавати гроші.
Спочатку перевірте сайт, на якому знаходитесь: дату створення (шахрайські сайти, як правило, — одноденки), чи деталізована на ньому інформація. Обов'язково почитайте відгуки та оцініть співвідношення позитивних та негативних. Буває так, що відгуки часто купують для того, щоб привернути до себе увагу. Радимо використовувати сервіс Who Is, який за допомогою відкритих джерел, розкаже вам історію сайту.
В Україні вистачає прикладів фейкових майданчиків. Наприклад, один з таких магазинів створив юнак з Києва в соцмережах, інший — прямо у львівській тюрмі.
2. Уважно обирайте продавців
Звертайте увагу на ціну по ринку. Зараз існує багато агрегаторів, які збирають дані з різних онлайн-майданчиків за ціною на товар — від найнижчої до найвищої. Так у вас буде вартісний орієнтир. Якщо на сайті ціна буде значно нижчою, або вищою за середню позначку, це має стати першим дзвоником — купувати щось у цього продавця може бути ризиковано.
Також придивіться до фотографій товару. Зазвичай порядні покупці знімають все детально, щоб показати реальний стан товару та зацікавити покупця. Шахраї спеціально не витрачають на це час та завантажують фото з інтернету. Наприклад, серед світлин телефона, який ви хочете купити, є фотка з коробкою та маркуванням на ній. Завдяки маркуванню можна визначити, в якій країні цей телефон насправді продавався. Також існує безліч сервісів (наприклад, Зображення Google), які можуть показати, скільки разів та на яких ресурсах використовувалася ця світлина.
3. Завжди ставте питання щодо товару
У спілкуванні з продавцем не соромтеся розпитувати про товар, намагайтеся дізнатися якомога більше інформації.
Якщо продавець має товар на руках, то він надасть вам детальний опис. Якщо почнеться "плавання" на кшталт "Я зараз не вдома" чи "Товару немає поруч", це має стати для вас ще одним дзвоником — у цього продавця купувати не варто. До речі, це стосується і тих моментів, коли ви хочете зателефонувати продавцеві, а він вам каже, що не може говорити. Причини бувають різні: зламався мікрофон, спить собака, годую свиней ще дві години, а вони голосно хрюкають. Але справжня причина одна: шахраї не розмовляють телефоном, щоб не видати себе. Адже за користувачем з жіночим іменем часто може ховатися постоялець якої-небудь виправної колонії.
4. Зберігайте спокій та не поспішайте
Якщо продавець просить у вас передоплату — не поспішайте переказувати гроші, бо цим методом часто користуються шахраї. Вони "продають" неіснуючі товари та використовують при цьому психологічний тиск. Наприклад, наполягають, щоб ви купили річ якомога швидше, бо в нього в черзі десять потенційних клієнтів. Ще один метод — давити на емоції: начебто гроші дуже потрібні дитині / на лікування / віддати борг. Так злочинці використовують благородні почуття своїх жертв.
Тоді як оплачувати товари, щоб не втратити гроші на картці? Є перевірені методи: особиста зустріч з перевіркою товару чи накладений платіж. Однак ці варіанти не завжди доступні учасникам угоди.
На OLX є вбудована послуга OLX Доставка, з якою шопінг стає безпечним. Гроші покупця захищені до отримання та перевірки товару, а продавець в будь-якому випадку нічого не втрачає на доставці. Весь процес проходить автоматично й учасникам угоди не потрібно покидати платформу.
Якщо посилання на нібито оплату через OLX надсилає продавець в будь-якому месенджері — є велика ймовірність того, що це шахрай. Не треба вводити там жодні дані, навіть якщо цей сайт дуже схожий на оригінал. Важливо не лише вчасно помітити спробу шахрайства, але й повідомити про це, аби допомогти застерегтися від шахраїв іншим користувачам.
На OLX алгоритми штучного інтелекту щодня перевіряють на відповідність правилам 130 тисяч оголошень та аналізують 15 тис. підозрілих профілів. Додатково оголошення перевіряються за допомогою ручної модерації, а через спеціальні сервіси відбувається постійний процес виявлення та блокування десятка фішингових сайтів-клонів OLX. Саме тому злочинці намагаються перевести діалог у Viber, Telegram чи WhatsApp — там покупець уже не захищений.
5. Використовуйте базові правила кібербезпеки
За статистикою OLX, 57% українців не знають, як захистити свої платіжні дані. Низький рівень онлайн-грамотності є головною причиною успішності схем шахраїв.
Якщо раніше найпопулярнішою була передоплата, у 2020 основним шахрайським інструментом став саме фішинг — використання сайтів-підробок для отримання персональних платіжних даних. Практично у всіх випадках злочинці використовують психологічні маніпуляції — методи соціальної інженерії: прикидаються продавцями, покупцями чи співробітниками банку та схиляють жертву добровільно розкрити свої дані.
Щоб не дати шахраям жодного шансу, необхідно дотримуватися простих та дієвих правил:
1. Завжди ознайомлюватися із правилами платформи, де плануєте щось купляти;
2. Відмовлятися обговорювати деталі угоди у месенджерах — тільки чат платформи може точно гарантувати захист;
3. Не переходити за сторонніми посиланнями, які надсилають незнайомці у месенджерах;
4. Не розголошувати свої персональні/платіжні дані;
5. Повідомляти про порушення в Кіберполіцію та Службу підтримки. У разі розголошення даних картки — звернутися в банк.
Цей матеріал — частина спецпроєкту Української правди та OLX. Дізнатися більше про кіберзахист та існуючі онлайн-загрози ви зможете з першого епізоду подкасту Української правди про кіберзахист та в інтерв’ю з керівником відділу бізнес-аналітики OLX Україна Віктором Нобіузом.
У наступному матеріалі про кібербезпеку Українська Правда розкаже про те, як захиститися від шахраїв, якщо ви продаєте товар в інтернеті.