Як ми любимо футбол, тримаючись за серце

8 липня 2021
Автор: Володимир Костюк, виконавчий директор компанії "ФАРМАК"

Цими літніми днями ми насолоджуємося футболом на Євро 2020 у виконанні кращих збірних континенту.

Наші хлопці подарували нам шалені емоції, здобувши історичного успіху — виходу до ¼ фіналу першості Європи.

Ми, українці, вдячні їм за це та пишаємося кожним з них — тими, хто боровся на полі та допомагав йти уперед за його межами.

Великі футбольні форуми дарують нам драму, яку не вигадає жоден сценарист. Мабуть, саме тому футбол — гра номер один на планеті. Справжні вболівальники й після багатьох років можуть згадати "руку бога" або "промах Хвостика".

Не менш яскраві переживання творяться за лаштунками матчів. З нами досі звук африканських вувузел та передбачення восьминога Пауля.

В українців з грою наших улюбленців інші асоціації. Рука справжнього фана жовто-блакитних  тягнеться до "Корвалолу". Цьогоріч інтернет просто заполонили численні меми у соціальних мережах.

Наші заспокійливі краплі витіснили пиво і стали символом вболівання за збірну України. В останні дні мене часто питали, чи зростали продажі "Корвалолу" під час матчів. Відповідь — ні, вони майже не змінилися. Чому?

Гадаю, відповідь проста. У справжнього українського тіфозі "Корвалол" постійно лежить поблизу дистанційного пульту.

Зроблю невеличкий екскурс. Всім відомо, що седативний препарат "Корвалол" був розроблений і випущений вченими Київського хіміко-фармацевтичного заводу ім. М. В. Ломоносова у 1960 році, нині — компанія "Фармак".

Коли "Корвалол" з’явився, Валерій Лобановський, ще був перспективним півзахисником. А це означає, що саме з нашим "Корвалолом" український шанувальник футболу запалював газети на трибунах "Республіканського" та радів ще першому чемпіонству київського "Динамо" у першості тодішнього СРСР.

Згодом споглядав, як Блохін обводить баварський захист, а Шевченко забиває хет-трік каталонцям.

Нашими краплями українець запивав кубкові звитяги справжніх бійців з донецького "Шахтаря", вітав сенсаційні успіхи "Дніпра", "Зорі", "Карпат".

З "Корвалолом" у руці ми пережили одинадцятиметрові з Швейцарією у 2006-му. А скільки їх ми накрапали до гола Довбика!

Змінюються покоління гравців та глядачів. А ми все так само спостерігаємо матч, тримаючи руку на серці. Нас переповнює радість і смуток, гордість та відчай.

Доля так вирішила, "Корвалол" від "Фармак" асоціюється із нашим вболіванням вже шість десятків років. І сміховинними є спроби наших опонентів довести, що існує ще якийсь інший "корвалол". Наприкінці перефразую Вінниченко.

Так, український футбол неможливо дивитися без "Корвалолу". Проте "Корвалол", як і футбольна збірна, у нас лише один. Іншого нема та й не треба.

Фото: freepik.com