Годували військових, вивозили людей, а тепер відновлюють будинки: як у Чернігові волонтерить "Іскра добра"

Біля напівзруйнованого будинку в мікрорайоні Бобровиця у Чернігові зібралися студентка Тетяна Зорівчак, кур’єр з Києва Павло Тацій та актор місцевого драмтеатру Микола Лемешко. Вони – волонтери БФ "Іскра добра", працюють у одній будівельній бригаді.

"Раніше нас із сотню людей було, майже 10 бригад по Чернігову та навколишніх селах. Зараз менше, бо матеріалів для роботи обмаль", – пояснює Тетяна Зорівчак.

У хаті на столі вирізає скло для вікон Валентин Шишкін. У цьому будинку жили його теща і тесть. Але з 15 до 22 березня в мікрорайоні були масовані авіа та артилерійські обстріли. Під час одного з них господарі загинули, а сам дім зазнав руйнувань.

"Цей будинок відбудовую для молодшої сестри моєї дружини. Вона з батьками тут жила до вторгнення. 11 березня я вивіз її звідси, тесть і теща вирішили залишитися. Ми самотужки почали відновлювати дім із середини квітня. Сюди приходили представники різних фондів, організацій. Обіцяли допомогти, але до справи не дійшло. А потім я побачив бригаду, що латала дах на сусідній хаті.

Підійшов, запитав, хто вони, попросив мені допомогти. І ось уже кілька днів хлопці та дівчата тут працюють. Засклили вікна, замінили балки на даху, накрили його плівкою та рубероїдом, щоб вода не затікала. Бо дощі ж", – пояснює Валентин.

Із квітня волонтери "Іскри добра" у Чернігові допомогли відремонтувати понад 300 будинків. У черзі на відновлення – більше 700. За чий рахунок вони це роблять та як допомагали місту під час активних бойових дій, ми розпитали засновників фонду Олега Бібікова та Ігоря Кукобка.

Ігор Кукобко зліва та Олег Бібіков справа

"Із села під окупацією люди примудрялися передавати нам курятину"

До масштабного вторгнення Ігор Кукобко та Олег Бібіков були співвласниками мережі піцерій. А з 24 лютого на кухні одного із закладів почали готувати волонтерські замовлення для військових, працівників СБУ, ДСНС та медиків.

"Спочатку готували кухарі із наших продуктів. Ми розвозили обіди на власних автівках. А потім до нас почали приєднуватися знайомі. І якось воно так все само собою пішло. У березні ми готували по 22 тисячі порцій на добу", – розповідає Олег Бібіков.

Власних запасів вистачило на пару тижнів. Після цього Олег почав дзвонити місцевим ресторатам та власникам складів із продуктами.

"Підприємець Женя Сілінок віддав усі продукти, що мав на складі – це майже на 1,5 млн грн. Потім долучалися інші: Олена Архіпенко дуже допомагала м’ясом, Оксана Коваленко з "Наша булочка" забезпечувала хлібом. Із села, що було під окупацією, люди примудрялися передавати нам курятину. Навіть від бандитів привозили гроші. Ви знаєте, у той час я, як ніколи, відчув себе українцем. Влад, бізнес, просто люди – всі були єдині. Нам би зберегти цю єдність і після перемоги", – говорить Бібіков.

Одна із піцерій розташована на першому поверсі багатоквартирного будинку, кухня – у підвалі. Там ховалися усі мешканці. Згодом більшість із них почала допомагати на кухні: чистили картоплю, натирали сири для піц, робили бутерброди, пакували їх. На "народній кухні" волонтерило понад 100 людей.

Коли у місті зникло світло, організаторам "народної кухні" подарували промисловий генератор. Дизель бізнесмени купували частково за власний рахунок, частково його надавала місцева влада. Коли росіяни розбомбили водопровід, то військові пробурили свердловину у дворі. За словами Бібікова, насоси для неї вночі річкою на човні переправляв заступник голови Чернігівської ОВА Дмитро Синенко. Цією водою користувалися на кухні та розвозили людям у бочках.

Так само волонтери почали пакувати та розвозити продукти харчування чернігівцям, у яких ще був газ. Згодом почали розвозити ліки, евакуювати людей, замовляти військовим бронежилети, тепловізори тощо.

"Воно все органічно розвивалося. Ми бачили потребу і намагалися її закрити. Ми вивозили з міста літніх людей, жінок, дітей, іноземців. Понад 2 000 людей евакуювали за весь час.

Особливо запам’яталися 9 індонезійців, вони працювали в місцевій ІТ-компанії. Люди взагалі не розуміли, що відбуваються, не знали ані української, ані російської. Ми їх привезли сюди до підвалу, нагодували, зв’язалися з послом. А потім за першої ж нагоди вивезли з Чернігова", – згадує Бібіков.

Фонд створили, щоб співпрацювати з великими донорами

Наприкінці березня до Олега та Ігоря звернулися представники Фонду Віктора Пінчука. Вони запропонували надати 2 млн грн, щоб сформувати 8 тисяч продуктових наборів для чернігівців. Але перерахувати кошти чернігівським волонтерам не могли, бо ті не мали належного статусу.

"Ми почали шукати можливості. У моїх знайомих був "нульовий" фонд у Києві – зареєстрований, але він не працював. Тож ми переоформили цей фонд на нас, відкрили рахунки, провели певні юридичні маніпуляції і з тих пір працюємо вже в межах фонду "Іскра добра", – пояснює Олег Бібіков.

Його волонтери першими заїхали в деокуповані села, привезли людям хліб та їжу. На сьогодні Фонд роздав понад 1 млн продуктових наборів. Люди за допомогою звертаються самі. Згодом з "Іскрою добра" почала співпрацювати організація World Central Kitchen. Засновник Хосе Андрес особисто приїжджав у Чернігів, дивився, як працює "Іскра добра".

"Ми навіть не знали, що то він. Приїхав якийсь іноземець (тоді щодня хтось приїжджав), карти свої дістає, щось розказує, готує. А за три дні його "наздогнала" команда з Києва. Тоді ми зрозуміли, хто це. Зараз організація активно нам допомагає з їжею. Ми роздаємо її людям, які втратили житло, та внутрішньо переміщеним особам із інших регіонів. Це близько 5 тисяч продуктових наборів на день", – говорить Олег.

Із квітня волонтери "Іскри добра" у Чернігові допомогли відремонтувати понад 300 будинків

За допомогою з відбудови житла звернулося понад 1000 людей

У товстезній теці на столі Олега Бібікова лежать заяви чернігівців із фотографіями пошкоджень. Там понад тисяча звернень. Поки що нових не приймають, бо фонд не має достатньо будівельних матеріалів.

"Я не хочу давати людям хибної надії. Немає зараз матеріалів. Ми відбудуємо те, за що взялися. І цього немало. Потім будуть гроші чи матеріали, – знову прийматимемо заявки", – пояснює Олег.

Тетяна Зорівчак, волонтерка, студентка

Відбудова стала логічним продовженням волонтерства для "Іскри добра". Коли хлопці та дівчата розвозили продуктові набори у березні та квітні, хтось із людей попросив забити пошкоджені вікна. Бібіков звернувся до знайомих, друзів. Відгукнувся товариш із Знам’янки, Кіровоградщина, передав 10 рулонів плівки. Нею й закрили дірки у вікнах.

Потім Митрополичий фонд ПЦУ відправив фуру з будматеріалами – дошками, шифером, генератором для електроінструментів тощо. Перші бригади будівельників сформувалися із волонтерів, які розвозили їжу. Коли про "Іскру добра" почали писати у ЗМІ, люди долучалися з інших міст України.

Павло Тацій живе в Києві, прочитав репортаж про відбудову і приїхав волонтерити. Чоловік працює в столиці кур’єром, а у вільний час допомагає відновлювати житло чернігівцям.

"Ми працюємо на своїх роботах, а у вільний час сюди приїжджаємо. Раніше тут були люди з Дніпра та інших міст України. Навіть іноземці приїжджали", – згадує Тацій, що допомагає в будинку Валентина Шишкіна.

Тетяна Зорівчак та Павло Тацій

Поки що "Іскрі добра" не вдалося налагодити системну співпрацю з будівельними магазинами чи виробниками матеріалів. Це виявилося складніше, ніж із їжею.

Зараз волонтери чекають на чергові 300 листів шиферу від Митрополичого фонду ПЦУ, цього вистачить, щоб накрити три дахи. Також почали співпрацювати з Данським посольством.

Для решти будинків Олег та Ігор збирають донати. Фінансово підтримати волонтерів можна за лінком на Банку Монобанку або номер картки 5375 4112 0197 5617.

Наталія Найдюк, спеціально для УП. Життя